Ой стоїть у чистім полі шіді-ріді-дай, Не тополя, не береза. Правильно – хюндай, Хоч не знають наші люди цю корейську мову, Але з кожного вагону лине схоже слово.
Трясця най, Цей хюндай.
Запрягли тягнути потяг шіді-ріді-дана, Дві коняки і козу фермера Степана, Пасажири поділились – ти тягни, ти пхай, Заволав Степане гордо: «Вйо! Рушай хюндай!!»
Вйо давай, Рушай хюндай.
Хтось штовхає, хтось там тягне шіді-ріді-дай, Ми ж не горді, працьовиті, дбаєм рідний край, А які у нас пісні – просто очманіти, Ось послухайте, шановні… Тихо – поряд діти…
Мовчки пхай, Цей хюндай.
Кажуть в першому вагоні, шіді-ріді-дана, Мера вже собі обрали, честь йому і шана, За реформи взявся жваво, що він, не мужик? Той хто всьоме тягне потяг – той вже пільговик.
Не чекай. Обирай.
Тут зявились бог зна звідки, шіді-ріді-дай, Кандидати, депутати, обл, місто, рай, Попіаритись на фоні, вестись неформально, Щоб було все не так сяк, а концептуально.
Та й нехай, Наливай.
Протягнули кілометр, шіді-ріді-дана, Доки комусь не припало смикнути стоп-крана, Прокричав: « Та це ж не потяг, а тягништовхай! Не в той бік ми з вами сунем клятий цей хюндай!
Розвертай, Тягништовхай.
І хоч сервіс як в європі, шіді-ріді-дай, Чисто, сухо і комфортно, пропонують чай, Та Корея все ж на сході, припиніть дебати, Відповідно маєм потяг ми до сходу пхати.
Прощавай, Єврорай.
Пасажири розгубились, шіді-ріді-дана, Але коні і коза фермера Степана, Так до заходу рвонули, що не спас стоп-кран, Чи то коні так схотіли чи то сам Степан.
Гей, давай, Налягай.
Ой стоїть у чистім полі шіді-ріді-дай, Не тополя, не береза. Правильно – хюндай, Не тому що «полетіли» хитромудрі блоки, А тому що тягнуть його люди в різні боки....
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
гарного настрою