Ранкове амбре, Вечірніх хвилин, Ледь згадую де, Ледь згадую з ким. Дешеве вино, Загублені дні, Таке воно - дно, Для тих, хто на дні. Набридле кіно, Поп-арт у вікні, Комусь все одно, Але не мені.
Минає. Все швидко минає. Лишає. І не полишає.
Іспанські танці думок вчорашніх, Залишились за межами мене. У ритмі блюзу сьогодні вранці, Моє життя мене наздожене.
Чекає. І наздоганяє. Кусає, але - пробачає.
Палив та кинув. Я на свободі. Я вільний обирати янь чи інь. Стою на сходах. Живу на сході. На заході зникає моя тінь.
Зникає. Від сонця тікає. Як вміє, так і виживає.
Гитара мовчить, Урвалась струна, Ідуть всі на ви, У підсумку – на. Набридле кіно, Поп-арт у вікні, Комусь все одно, Але не мені.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
virchi: Навіть у найкращих місцях душа тягнеться до рідної землі. Війна змусила людей залишити домівки, але серце залишається прив'язане до України. Вірш схожий на голос української діаспори воєнно
у Вас 
1
ще раз дякую