Дуже вдячний Вам, пані Наталю, за коментар. Стосовно матері, важко відповісти... Скажімо так - Вона мене любить, а для її гордості я занадто мало досягнув...
Глибокі роздуми стосовно нашого життя. Мені сподобалось, тільки не розумію фрази яка повторюється не раз. " Скажіть, матусю, Чи варте праведне життя?" якщо так ставиться питання то повинно бути продовження, чого саме неварте те життя наприклад: рахунків зі смертю, боїв, тих протиріч, страждань тощо. Чи не здається Вам, що доцільніше буде написати не ЧИ, а ЩО тоді і думка буде закінчена, і правильно поставлене запитання. Ще один момент мене дуже вразив. " Хай чоловіком Залишусь вічно молодим" Ви - феномен!?..., бо, наскільки мені відомо, цього зробити не може ніхто, окрім Бога. Вибачте, але така моя думка. Я не маю наміру Вас ображати чи принижувати, я просто коментую...
Дуже дякую пані Катерино за коментар. Мене ображають не слова, А МОВЧАННЯ ТА ІГНОРУВАННЯ! Починаю запитання з "ЧИ", а не "ЩО" тому, що життя триває і ЛГ неначе на роздоріжжі - "чи варто" далі так жити? Що маю завдяки цьому життю (втомленому, скованому, зляканому, праведному)! "Вічно молодий" це не феномен, а переносне значення... Все одно дякую за розуміння. Радий Вашому слову! Пробачте, що не так. До речі сьогодні прощена неділя...
Які ж ви рідні й дорогі, Рідненькі наші всі сини, Пробачте й ви своїм матусям, (бо я за кожного боюся), Що мир невдалось зберегти, Пробачте нас за це СИНИ! Дуже болісні зараз вірші,кожен неспокоєм дихає і Ваш ,Укране,теж...
Спасибі пані Галино за такий гарний експромт. Не ми такі, життя таке.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
Зворушуючий вірш. Заторкує душевні струни і викликає сльози. Ваша мама напевно гордиться вами і любить вас момимо ваших"недотягнень"
