Я чекаю...
Десь там на Сході, в попелі боїв
Коханий мій воює до загину,
Не він один вбиває ворогів,
Багато є синів у Батьківщини.
А вдома їх чекають матері,
Дружини й діти моляться ночами,
До Господа взивають, щоб беріг
Для діток тата а синочка мамі.
І кожна бомба, постріл , кожна мить
Відлунює у серці невгомонно,
Пульсує кров у скронях і болить,
Немов шнурком стискає , душить горло.
Хвилина кожна тягнеться, мов рік
І кожен день білилом у волосся,
Вплітається, щемить, болить...болить...
А на поріг уже ступає осінь.
У кожній хаті спогад-оберіг,
Горять свічки надії і тривоги,
Вже зачекавсь господаря поріг,
З далекої воєнної дороги.
Коханий мій герою, знай, я жду,
Надіюся, повернешся до снігу.
Крізь сон шепоче він:
“Чекай...прийду...,
Пробуджуюсь.
І знов на серці крига...
Додав: natalka7474 (07.08.2014)
| Автор: © Н.Хаммоуда
Розміщено на сторінці : Вірші про військових, армію
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2350 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА