Як сирени голосно плачуть!
Як невтішно мами ридають...
Янгол темний збісився наче,
Пожираючи світло з Раю.
І не видно кінця і краю...
І нема ні кінця, ні краю!
мій місяць, Світловид, щодень, собі курсує, разом з Планетою, все колами та кругом, не знаю, за що став Землі він другом, де людський рід терпить наруги заради божевілля диких мислей. о, як той перепутник ненависний! послати легінів творити смерть і руйнувати Україну вщерть... і молодий вбиває молодого, не знаючи, заради чого. а Місяць крутиться вгорі, наш свідаок всього, мовчзний. іди, застав заговорити, іди, спини молитвою, зумій! та, знаю, не слуга він мій. Іван Петришин
Комбат-батяня, батяня-комбат Позаду Дніпро Й полонини Карпат. Бракує набоїв і мало гранат. "Тримайтеся, хлопці, Ні кроку назад!" Комбат-батяня, батяня-комбат, Для хлопців своїх Батько, Мати і брат.
Посивів ти рано і чорний від втрат, Комбат наш, комбат наш, комбат...