Настав час усвідомити яким крихким та важким був процес формування ураїнської нації. Історично скалося так, що минулого століття радянська влада скористалася шансом розмилити межі національного усвідомлення. Але Україна знову встояла, і в нашому геномі досі тінню тече душа прабатьків. І вірш-подяка громадянина за волю на нашій землі. Перша публікація травень 2010.
Пробач, Україно Пробач, моя ненько, пробач, Україно, Пробач, що ти знову в тяжкій боротьбі. Пробач, що і досі стоїш на колінах, І важко, і страшно, й печально тобі.
у Західних Церквах ми дякуєм святій Марії,
у США- всій Владі,
а в Україні- тим, хто йшов у бій
на всіх майданах усіх сіл і міст,
й серця усіх будують життє-міст,
коли іще раз згадуєм ми вість,
коли і Сто, і двісті
