Коментувати також можна з та

Чт, 28.03.2024, 20:03
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1015]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2667]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1477]
Вірші про рідний край [805]
Вірші про мову [201]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [106]
Загадки [15]
Верлібр [143]
Елегія [51]
Історичні вірші [288]
Вірш-усмішка [995]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [109]
Вірші про військових, армію [209]
Вірші про Перемогу, війну [408]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [332]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1213]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [290]
Щастя - ... [597]
Жінка - ... [260]
Життя... [4417]
Філософам [1292]
Громадянину [861]
Метафізика [153]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідний край
 

Незабуте Лемківське Свято



Минулого літа черговий раз прикликали нас рідні Карпати, щоб там з усіма нашими людьми бути і відзначити, і вшанувати сімдесяті роковин сумної, а ще й як трагічної для нашого населення з усього Закерзоння, злочинної «Операції Вісла». Крім запрошення гір рідних словами тиші і розуміння вела людей не лиш з Лемківщини і Надсяння, але усіх НАШИХ людей з усього світу, ЮВІЛЕЙНА, бо вже 35 Лемківська Ватра у Ждині. Люди з’їжджалися з усього світу. Ми дуже мило згадуємо Лемківску Хижу у Бортному, де пере ночували усі ночі нашої присутності на схилах Лемківських Гір. Там я мав змогу перейтися селом і поспілкуватися з хлопчиною, сином «ґаздів» Лемківської Хижи, в якій ми перночували усі ночі лемківського Свята. Йому було менше десяти років. Ішли ми селом, минали старі хати і придорожні каплички. Зупиналися біля цих капличок, я питав цього хлопчину про дану капличку, а він пояснював мені що це за каплички і старався втаємничити мене в життя нинішнього села. Говорив про церкви і про священиків, про навчання релігії, про себе і свою сім’ю. Серед нас були ті, які пам’ятають час вигнання, але було багато молоді і діточок, яким прийшлося родити і жити в чужині, далеко від рідних Карпат. Історію минулої трагедії почули вони може колись, а може щойно нині від своїх батьків і дідів. Тому приїхали тут, на землю предків, щоб помолитися і вшанувати їхню пам’ять.
Божественна Літургія на НАШІЙ святій горі Явір, прикликала велику кількість людей, бо очолив її сам наш Патріарх – Блаженний Святослав. Тому всі ми їхали в пречудові наші Карпати, з яких були насильно викинені у 1947 році.
Там вітала нас чудова, літня погода, яка свіжістю зелені вклонялась тим, які мандрували і насолоджувалися своїм рідним. Там, наші очі радували придорожні хрести і каплички, яких ставили колись наші батьки і діди у різних, не завжди нині знаних нам намірах. Вітали нас наші осиротілі церкви в обіймах сіл, в яких нас нема. І хоч не кликали нас церковні дзвони, все таки злетілись з усіх сторін світу діти і нащадки земель рідних. Мовчазним голосом запрошували нас цвинтарі, з поодинокими, в бур’янах нині розташованими дерев’яними і мурованими хрестами на могилах наших предків. І люди прийшли і молилися. Одні тихенько над могилою свого родича, інші зі священиками виспівували парастаси і панахиди за всіх, які спочивають на цвинтарях. Але і тих невинно вбитих, що могили їхні без хрестів в карпатських лісах... Через сімдесят років, які минули від нашого виселення, на лемківських схилах Карпат не було стільки людей, як у цьому році. Приїхали люди з усього світу, щоб разом з Блаженним Патріархом - Святославом молитися на нашій Святій Горі Явір про мир в Україні, про прощення гріхів наших, а перш за все, за жертви «Операції Вісла». Свята Гора Явір ще не бачила на одній Божественній Літургії стільки своїх вірних, стільки прочан... А і наших Владик і священиків така велика сила. Бо крім Патріарха НАШОГО, Блаженного Святослава, як провідника усієї Нашої Української Греко-католицької Церкви як в Україні, так і в діаспроі, якої ми дітьми, ВІН очолював Божественну Літургію разом з Митрополитами нашими, Високо преосвященними Кир. Євгеном і Кир Іваном, та нашим Владикою Кир Володимиром і багатьма НАШИХ священиків... Дуже приємно було разом щиро молитися, а опісля Служби Божої на Горі Явір стиснути долонь своїх знайомих, своїх близьких і далеких родичів. Як любо було поміняти слово і дарувати свою долонь НАШИМ священикам з усієї Польщі, яких знаєш і почути тепло їхньої долоні, добре слово, що з душі і серця ішло на проти тебе...
На жаль, не усі хотіли з’єднати своєї долоні з моєю... Сумно мені про це говорити, все таки болем заговорило серце, коли християнин, якого ти знаєш стільки років, а і він знає тебе і твою родину, твоєї долоні не приймає...
Коли наблизився я до нього і привітавши християнським закликом «Слава Ісусу Христу» скерував свою долонь до нього, він відкинув свої руки за себе і сказав, що він зі мною вітатися не буде, бо в нього «брудні руки». Дивним мені стало слово священика, який щойно з Патріархом, Митрополитами, Владиками і багатьма священиками правив Службу Божу на нашій Святій Горі Явір і причащав вірних...
Я схилив голову і ішов стежиною з Гори Явір до села. Ідучи, роздумував над мудрістю з рядків Святого Письма і шукав причини того, що трапилося мені. Не знайшов. З тим, що притрапилось мені, ділився з рідними і знайомими. Шукав пояснення. Питав. На жаль християнського виправдання не знайшов ні я, ні велика християнська родина моя...
А в Ждині на ватряному полі сотні наметів і автомашин... А з ватрянської сцени по схилах наших чудових гір несеться чудова музика і спів, бо там грають і співають ансамблі з Польщі і України, зі Словаччини і з колишньої Югославії не лиш лемківські, але загалом українські пісні. Як любо стало на серці, коли почув пісні співані бабусею, чи батьками, а також ті, яких ми співали на вечірках в час діяння УСКТ у Зеленій Горі. Там зустрічав чергових знайомих родом з Надсяння , а і з самого рідного Улюча, чи Сянока. То там, перед сценою, мав змогу поклонити і дарити свою долонь і передати свої вітання Блаженному Патріархові НАШОМУ – Святославу. Там подарував я останню збірку своїх віршів «Тільки з Богом». Тепло ПАТРІАРШОЇ долоні гріти буде і стане наснагою на довгі роки. Мило мені було привітати і приймати долонь Владики Православної Церква з Горлиць, Виско Преосвященного Кир Пасія, який мимо років, не забув мого імення. Мав нагоду перед ватряною сценою привітати Посла України у Польщі Пана Дещицю, а також славну нашу співачку Софію Федину. Всім вище згаданим подарував я збірку своїх віршів присвячену Операції Вісла – «Тільки з Богом»...
До зустрічі любі друзі на дорогах і стежинах рідних земель, де непогамовано пливуть наші річки і потоки. Не забуваймо свого рідного. Воно завжди буде наше, бо воно ЄДИНЕ, як рідна мама, рідна хата.
Завжди тільки з Богом.

Додав: Szlachtycz (27.01.2018) | Автор: © Василь Шляхтич
 
Розміщено на сторінці: Шляхтич Василь, Вірші про рідний край

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1632 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
avatar
0
1 Stodolia • 20:50, 27.01.2018 [Лінк на твір]
Спогади болять ... up
avatar
0
3 Szlachtycz • 20:33, 28.01.2018 [Лінк на твір]
Дякую Вам за слово. Мене болить, це правда.
З повагою до Вас   Василь Шляхтич з Польщі
avatar
0
2 Asedo1949 • 15:18, 28.01.2018 [Лінк на твір]
Дякую,п.Василю, за цікавий екскурс на гору Явір. Я цілком погоджуюся із Вашими словами " Не забуваймо свого рідного. Воно завжди буде наше, бо воно ЄДИНЕ, як рідна мама, рідна хата." Здоров'я Вам і наснаги! З повагою.
avatar
0
4 Szlachtycz • 20:35, 28.01.2018 [Лінк на твір]
Я Вам, Пані Катерино дуже дякую за те, що схотіли поділитися своєю думкою відносно мойого спогаду. 
З повагою до Вас   Василь Шляхтич з Польщі
avatar
0
5 karas • 21:06, 28.01.2018 [Лінк на твір]
Лемківщина - це взагалі біль України ... yes
avatar
0
6 spydut • 21:25, 29.01.2018 [Лінк на твір]
Так ! Цікава історія , нехай нас вчить минуле ! yes
avatar
0
7 iv-ann • 20:45, 30.01.2018 [Лінк на твір]
Кожна згадка - для науки і на вагу золота yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ivanpetryshyn: А, що ви від них очікували?
Вони ж мусять якось Ванькам і Ксюшам пояснити,
чому вони почали війну з Україною
і чому це- "правильно".

virchi: Зараз російська пропаганда звалює теракт на Україну. І не дивно - в усіх бідах на болотах "винні" українці та американці

virchi: Дякую за розміщення додаткових лінків - і на текст, і на відео в Ютубі, щоб розуміти мелодію!


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz