Лютує холодна сувора зима. .Бушує заметіль навкруги. Стогне в журбі країна моя Бідою окропив кроваві стежки. Схаменіться почуйте верхи. Стогін плач матерів Не робіть живих щитів. Із рідних їх синів. Не потрібне місиво нікому. Дорожче над усе людське життя. Чини зупиніть агресію грому. Відкрийте щирі свої серця Посміхніться Українці ви ж браття. Замкніть замок ненависті назавжди. Вірте засяє зірка щастя. На нашій священній землі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-