У цьому світі правди нам нема,-
У ньому ходить блудниця стара,
отруту нишком підсипає,-
наш труїть розум, волю відбирає.
І ми уже, не люди, а воли,-
Покірно в ярма себе запрягли,
а лжепророки нами поганяють
та нишком свого бога прославляють.
Навіщо ж тая воля треба нам,-
слабким телятам та ягнятам?
Щоб потім розбрестися по полях
та вовка сірого лякатись?
Нам краще бути при отарі,
у теплій, замкненій кошарі,
під наглядом собак та сторожів,
де буде вдосталь пійла і харчів.
Мабуть таки, народ наш вже здурів,
що визнає чужих поводирів,
а світлий розум слухати не хоче,
хоча і має власні вуха й очі.
О,Боже! Дай нам зрозуміти,
що ми, твої лукаві діти,
цей світ посміли утопити
в брехні своїй та власній крові,
позбувшись віри і любові,
Закону Божого та Слова.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 