|
|
В розділі матеріялів: 850 Показано матеріялів: 421-440 |
Сторінки: « 1 2 ... 20 21 22 23 24 ... 42 43 » |
|
Генрі Гавард, дворянин із Саррей
Мій, друже, зрозумій,
Щоб в житті щастя мати,
Безболісно зумій
Достаток, зиск і глузд придбати.
|
|
Шляхтич Томас Вайт : Хоч Не Забудь
Спробу мою хоч не забудь,
Той зміст, що правдою зовуть,
Так радо витрачений труд,
Хоч не забудь.
|
наша волі світломрія
Сніжич, Вітрич і Холодич,
Зимнич, Льодич і Морозич,
змилуйся над нами, Грудич,
Січенич і Лютолегінь,
|
|
Чоловіче,
Хто б що не казав,
Хто б що не робив,
Якщо ти був чесним
І інших любив,
Ти - важливий.
|
|
Шекспір, Гамлет, Дія 3, Сцена І.
Бути чи не бути- ось запитання:
Чи благородно у думках страждати
Від пращ і стріл шаленого талану,
Чи братися за зброю проти морів нещасть,
|
|
Вільям Шекспір, Мекбет, Дія ІV, Сцена І
(ШЕКСПІРОВІ ЧАРИ ПРОТИ ВОРОГІВ)
|
Зачароване життя (Мекбет)
|
|
ВИВЧАЙТЕ
вивчайте мову,
щоб вашу розмову
ті ваші вороги не розуміли,
|
Семюел Тейлор Колридж, Шах Кубла-хан у Занаду,
ПЕРЕКЛАДИ УКРАЇНСЬКОЮ
шах Кубла-хан у Занаду,
видав указ своїх утіх,
де Альф, ріка священна, на виду,
|
|
Семюел Колридж "Жадання"
де справжнє Кохання палає,
Taм чисте полум'я Любові- то Жадання,
це- рефлекс нашого земного існування,
|
|
Як сумно й печально,
Коли їх нема,
Ні мами, ні тітки Ірини,
Все меншає членів родини,
|
|
Упав y Києві Пушкін-
Упала Росія:
Усе те пожне вона, що тепер сіє:
Кожну кулю і кожен снаряд,
Кожну бомбу і кожну пожежу,
Кожен будинок і кожну вежу,
Кожну надію, і кожне життя,
Дружбі з Росією нема вороття!
|
|
Знову лякають хеловіни смертю
І викликають душі з того світу,
Щоби потішилися страхом діти,
Щоб бачити потворне і гидке уміт
|
|
Посивіли дерева жовто,
І коричнево, і багряно,
Так образились мовби,
|
|
Адам Міцкевич, Суперник
безнадія, хто краще це зрозуміє,
цілий вираз мене бунтує,
сміття, вісті
|
|
Адам Асник, Айстри.
знову в'януть усі зела,
тільки срібні айстри квітнуть,
задивились в холод неба,
в глибину блакитну.
|
|
вереснево, вереснево,
вереском покрите небо,
ромашково, ромашково,
хмари пропливають знову,
|
|
Осінь іде,
Із собою, Музи веде:
Хмарочосу,
Що чеше хмарам коси,
Небофарбу,
|
|
любов чи є, а чи нема,
є відчуття родини,
всі статус маємо людини,
й усі ми- з України.
|
|
квіти осінні
ні в чому не винні,
барви такі ж,
як в Україні,
|
|
|