Видовисько! Сумне й курйозне. За першим актом другий − д-ди-р-р... Глядач − в кущі: …як щось серйозне, − устигти б вивернуть мундир… І прапор вчасно замінити! Древко одне, а прапорів… Хоча б потрібний прицвяшити, щоб поміж листя майорів... А там, дивися, ще й сто грамів Наллють у кружку…буде й зиск! Стара була − погана влада, А нОва! Недешевий блиск!
Мораль у байці, як вовчище, зла… − Калитка злата в когось більша... Чудні твої, о, Господи, діла. Дива. Чим далі, тим чудніші!
(З моїх публікацій про США) Америка - країна великих можливостей. І для ошуканців - теж. Тому неприємності, дрібні і великі шахрайства можуть початися з перших же кроків. Правда, для декого вони запрограмовані ще з України. За розповідями адвокатів...
...Щось проказав і стих, ти був ні в сих, ні в тих, і Я забрела в стежки, що їм кінця - ніде... Про щастя жебонять зірки, від щастя тихі, І сніг, і сніг іде.
Безсилий ти проти долі, коли війна забирає життя. Вбила твою рідню, але через надію ти знову бачиш їх живими. І тут пустота. Ти перейшов межу між дійсністю і мрією, за що поплатився своїм життям.
Війна забрала багато життів. Це пекельне зло, що занапастить будь-кого. Цей вірш лише початок нового початку. Це лише якісь нариси. Тому не судіть строго. Повна версія скоро буде.
Не потрібно мене зрівнювати з Шевченком через схожість ноток у віршах. Я - не Він, бо жінка. Він - не я, бо не відчуває по-моєму. Я пишу для душі, і Він писав для народу. Цей вірш для України, але постать Кобзаря в ньому пролітає.