Дуже сподобався Ваш вірш. Подумки часто повторюю "Співай, мамо!..." Згадую мамусю, якої вже нема... А думка про Карпати мені теж дуже дорога і тепла, бо люблю цей край всією своєю поліською душею, щороку мушу їхати туди за новими враженнями, всотувати безкраю позитивну енергетику місцевого колориту та гірської природи. А коли вдається поспілкуватись з справжніми горянами, тими, що живуть майже відлюдно на верхах, - то це ніби доторк до превічної мудрості, де знаковим є кожне слово. Дякую.
Ви -мoлoдeць,шкoда щo я дoбрe нe рoзчув тeкст...Tрeба пoдати щe i тeкст ,щoб слiдкувати.Гoлoс у вас гарний i дужe запoкiйливий..пoтягнулo на сoн....П'ятiрка за сeанс....
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
