|
|
В категорії матеріалів: 604
Показано матеріалів: 201-220 |
Сторінки: « 1 2 ... 9 10 11 12 13 ... 30 31 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
|
Йдеться про те, що якщо вже не щастить, то не щастить.
|
|
НОВОДІЇ
хтось отримав собі щось
і відкрив те щось чомусь,
хтось когось арештував,
бо той хтось те щось дістав.
пошта пропускає все,
пропускає і омаркує,
потім, голосно таврує,
тих, у кого щось бракує.
потім, добу - нічичирк,
в когось - право, в когось- цирк.
скільки нуликів в числі?
чи ті нулики малі?
що на те адвокатура?
як на це література?
розмовляти теж не можна?
справа робиться так кожна?
як законом там провадять?
чи карають за всі вади?
ну, а як живе держава?
з Правом чи іще без Права?
але осінь вже сумує
і дерева знов малює
у червоне і у жовте-
скоро буде мокрий жовтень.
нині ж кожен- то мистець,
все малює та фарбує,
все співає і танцює,
бо надворі- вересково,
синьо-жовто-загадково.
чуєш, крапає роса?
може, то- з гілок сльоза?
жовте блякне перед жовтнем,
якось никне, тихо в'яне,
а на серці- свіжа рана.
Іван Петришин
|
| сторінка: Вірш-пісня
| АВТОР ТВОРУ:
Наталія Погребняк
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Надежда
|
Дата: 24.07.2014
|
|
| сторінка: Щастя - ...
| АВТОР ТВОРУ:
Наталя Буняк
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Таля
|
Дата: 01.07.2014
|
|
Вже слів нема, закінчились думки
і сірі хмари затягнули небо
|
| сторінка: Щастя - ...
| АВТОР ТВОРУ:
Наталя Буняк
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Таля
|
Дата: 14.06.2014
|
|
 Повертатимусь повільно
Боса лугом-пирієм…
Хтось подума: «Божевільна!»
Боже, вільна! Так і є!
|
|
Йдеться про прагнення стати вищим
|
|
В майбутньому не буде як колись,
Коли безглузді вчинки ми робили.
І скільки у минуле не дивись –
Шляхи до нього ми давно згубили.
|
| сторінка: Щастя - ...
| АВТОР ТВОРУ:
Наталя Буняк
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Таля
|
Дата: 17.05.2014
|
|
|
Вечора невпинна колісниця
Мчить по небу.Бачите її?
Щоб закутать сонце в плащаницю,
Хай земля спочине у імлі.
|
|
Йдеться про те, що життя - це рух.
|
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Любов СЕРДУНИЧ
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Lubavka
|
Дата: 23.03.2014
|
|
|
Бринить луна...болить!!!
І затихає
Потонувши в блакить
|
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Галина Мороз
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Мурашка
|
Дата: 14.01.2014
|
|
|
Острови, острови. Ви нічні мої туги- напасті
Де сумують, страждають, кохають, чекають серця
Безкінечно, як Світ, як Земля, що не має кінця.
|
Впізнавати тебе між мільйонів людей -
не важко.
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
