Жайвір над степом, мов чайка над морем,
Лине крилом у стрімку далечінь.
Як же я хочу, щоб рідним просторам
Не заважала загарбницька тінь!

Щоб на шляхах світової будови
Не виростали загради питань,
Щоб українська нескорена мова
Більше не знала чужих зазіхань.

Вірю в майбутнє твоє, Україно!
В зелень гаїв і дрімучі ліси,
В пісню матусину ніжну, чарівну,
В першу ранкову краплину роси,

Поновлення, або не дуже. Скорыше повернення)))

Ти прокурор, суддя і адвокат,
Ти той, що зве до спокою чи руху,
Принц та жебрак, трунар та повитуха.
Засуджений, водночас, ти і кат.

I
* * *
Отче Наш Всемогутній! Твоя воля над світом.
Ти скажи своїм дітям - доки горе терпіти?
Коли  злагода, Боже, до нас завітає?
Ми питали вождів, та хіба вони знають.
Їх ворожість і лють нас лякають бідою.
Не до злагоди звикли вони, а до бою.
Котить сивий Дніпро хвиль печальну блакить.
Правий берег зітхає, Лівий берег мовчить.

.....