Болісна статистика (1941-1945 рр.)
Історики стверджують, що загалом втрати Радянського народу у Великій Вітчизняній війні становлять 27 млн.осіб (загиблі на фронтах, у ворожому полоні, в госпіталях, „остарбайтери”, що загинули у Німеччині, цивільне населення, що потрапило під німецьку окупацію, зниклі безвісти). Гіркий „вклад” України у цю цифру становить близько 7 млн.людей. На примусові роботи до Третього рейху гітлерівці вивезли 2,4 млн.осіб, переважно молоді. Ліквідація „неповноцінного”, як вважали нацисти, слов’янського, циганського та єврейського населення здійснювалося у концтаборах (на Україні – 180), місцях масового знищення (250) та гетто (50). Гітлерівці стерли з лиця землі 250 населених пункти України. До Німеччини вивозилися історичні реліквії, твори мистецтва, устаткування, сировина, і навіть чорнозем.
Голод (1946 – 1947 рр.)
До голоду в Україні у 1946-1947 рр. призвела післявоєнна розруха; посуха 1946 р., яка викликала великий неврожай; колосальна чисельність загиблих під час Великої Вітчизняної війни (особливо працездатних чоловіків); надмірні державні заготівлі сільськогосподарських продуктів; замовчування голоду партійно-державним керівництвом; вивезення значної кількості хліба до інших країн (незважаючи на голод, вилучене у селян зерно щедро відвантажувалося до Польщі, Чехословаччини, Болгарії, Франції). Не відома точна цифра жертв голодної смерті, оскільки під час голоду взяти на облік усіх постраждалих від голоду було практично неможливо. У масштабі всієї України, як вважають дослідники, загинуло від 100 тис. до 1 млн. 200 тис. людей.
Використано матеріал зі сайту www.intellect.org.
О ґрунте рідний, чорноземний,
Де обцілований лежиш?
В старій німій пітьмі тюремній,
Чи на могилах братських спиш?
По таборах концентраційних,
Чи в снах мордованих синів?
В промовах підлих офіційних
Плодоносив!... А багрянів
Ти на фронтах, розмитий кров’ю
(Терпкий, солоний концентрат)!
Тебе до губ не раз з любов’ю
В розпуці підносив солдат!
Тебе у вузлику під серцем
Везли дівчата за кордон,
Тебе товкли німецькі берци,
Насильно беручи в полон.
Тебе розпеченим залізом
Ті самі „берци” таврували.
Тоді ж під їх чітким прицілом
Самі собі гроби копали
„Неповноцінні”... Земле мила!
Як ти стерпіти це змогла?
Всі віроломства пережила
І на весні знов зацвіла,
Немов не ти це лихо знала!
Гіркою сажею не стала,
Безмежжя болю поховавши,
І хліб родить не перестала!
Та тільки б сіяли й орали!
А хто орати мав, копать?
Жінки себе в плуги впрягали,
А діти вчились сіно жать,
Ще й літня спека стала пеклом,
Спаливши хліб до кореня,
І покотився голод степом,
І застогнала знов земля....
Народе рідний, чорноокий!
Вам—сивочолії діди—
Мій до ЗЕМЛІ уклін глибокий
За те, що ВИ пережили!
Другие материалы по теме
| 
у Вас 
0
