|
|
|
Ми діти світа і гріха.
Ми діти чорної змії.
Здобутки предків і свої
Не несемо у майбуття.
|
У сні, в український рай
Зайшов Святий Миколай.
Президента він відвідав.
Каже: - Сядь, буду сповідав.
|
|
Дякуючи обробці пані -Катерини Чумак !
|
Хто ці двоє зі сну, що не стануть в майбутньому нами,
Не зустрінуть весну, не кохатимуть в сяйві зірок?...
|
|
Є СЛЬОЗА ПРОСТО-ТАК,
Й ТА, ЩО ПРОСИТЬ ПОТІХ,
ТА ВАГОМА НАЙБІЛЬШ-
ПОКАЯННЯ СЛЬОЗА !!!
|
|
Змоклі тумани гуляють посивілим містом,
в серце вповзають підступно, неначе змія.
Барв недовічний букет десь позаду зів'яв.
Тільки у згадці на мить ожива, променистий...
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 16.12.2011
|
|
А якщо навіть у мить відчаю утратиш віру –
я прийду сонцем в твоє віконце, теплом безмірним!
|
|
Так хочеться. Так хочеться
Бути в своєму небі,
Де всі святі ведуть життя
Й допоможуть в потребі.
|
|
Пісня, яка народилася під час походів до могили українських січових стрільців ( "УСУСІВ") на горі Ключ у Сколівських Бескидах Українських Карпат.
|
|
Любов це радість, любов це сон. Любов це казка для тих, хто закоханий.
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
