Облиш!Це вже зайве, та й я вже не та.. Блукаю по рейках покритих іржею. В вухах-баритон. Та ні!Глухота Фільтрує всіх ваших промов ахінею...
Ви брешете раз, в двадцять п'яте, завжди... Собаки ж обманюють, милі створіння. І посмішки ваші для мене кати. Та ви ж скоморохи, ви ж блазнями рівня!
Підбори мої потомились іти, Кольчуга натерла страшні магістралі. І з Богом подруга, і з чортом на "ти", Та серце ж не з міді, не з олова й сталі!
Дістали вже ваші гріховні світи. Вже ангельський хор занімів у мовчанні. Ту гнилість з душі вам ще довго мести, Згубила вас дурість, умрете в стражданні...
І ось цей вокзал, дорога у рай.. Стою на зупинці, дивлюсь на цей край.. Тут минуло дитинство, пролетів вже цей час.. І його не вернути..ми живемо лиш раз..