Ах, що там на річці - примара чи ні: Білим куриться димом і сяє Металом на сонці? Ах, що таке чується там, в далині. Звуки ці мов солодка знемога назустріч летять!
Скільки такого було у минулому, і у нашому сьогоденні, на привеликий жаль, трапляється. Давайте же, як не в силах допомогти, то хоча б не насміхатися і не доводити бідних жертв до лиха.
У кожного ці спомини є. І у кожного свої. Та щось спільне меж ними все ж існує. Треба просто його відшукати. І все буде добре, як і удалекому дитинстві.
Літо. Спека. Дозрівають у садках вишні. А поруч, але не разом, чарівні вишневі очі. Як впасти у око своїй єдиній? Як привернути її увагу, її приязнь. Про це ця пісня.
Так у житті іноді буває. Здавалось усе було, як у людей - і друзі, і кохана, і рідні. А роптом прокидаєшся і відчуваєшся, що усього позбувся. Як же бути? Головне не впадати у відчай.