я- на війні з Росією цілою,
з її державою в двобої.
я думав: їх народ порядний,
але брати ті- проти миру,
не поважають Прав Людини,
і проти України.
тенденція та тягнеться з віків:
забрати, вбити, кинути в неволю…
ми знов- в борні на Куликовськім Полі
за Вартості Найвищі,
щоб їх не дати знищить-
Життя та Незалежність,
Мову власну і Культурy,
я – на війні літературній.
Іван Петришин /переклад з польського діялєкту/
ja- na wojnie
z Rosją całą,
z jej rządem.
ja myślałem, ich naród- pożądny,
lecz te "braci" - przeciłko pokoju,
nie szanują Praw Człowieka,
ta tendencja ciągnie się z wieków:
zabrać, zabić, żucić w niewole-
mamy, znów, Kulikowskie Pole,
za Największe Wartości Świata:
Życie, Prawo na Niepodległość,
Język własny a Kulturę-
ja- na wojnie literaturnej.
Ivan Petryshyn*Iwan Petryszyn* Ioannus Petriscinus
мій місяць, Світловид, щодень, собі курсує, разом з Планетою, все колами та кругом, не знаю, за що став Землі він другом, де людський рід терпить наруги заради божевілля диких мислей. о, як той перепутник ненависний! послати легінів творити смерть і руйнувати Україну вщерть... і молодий вбиває молодого, не знаючи, заради чого. а Місяць крутиться вгорі, наш свідаок всього, мовчзний. іди, застав заговорити, іди, спини молитвою, зумій! та, знаю, не слуга він мій. Іван Петришин
Комбат-батяня, батяня-комбат Позаду Дніпро Й полонини Карпат. Бракує набоїв і мало гранат. "Тримайтеся, хлопці, Ні кроку назад!" Комбат-батяня, батяня-комбат, Для хлопців своїх Батько, Мати і брат.
Посивів ти рано і чорний від втрат, Комбат наш, комбат наш, комбат...
Хай буде так, як ти бажаєш,
Хай крила виростуть і ввись…
З холодним вітром розмовляєш,
Я вслід шепочу: «Повернись…»
Чекаю я, роки чекаю,
Які зіткала з самоти,
Ти вернешся, я добре знаю,
А зараз лебедем лети.
Я відпускаю в піднебесся,
Де грають музику вітри,
А може й вище піднесешся –
Крилом сльозиночку зітри…
