|
|
|
Обізвалася калина:
- Хай живе моя Вкраїна! –
Підхопили всі завзято:
- Мир хай буде в кожній хаті! –
|
|
...я тихо молюся віршами...
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Леся Шмигельська
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
ivsuktc
|
Дата: 13.08.2016
|
|
Не сквернослов намарне, не потрібно
плювати на святе, на цвіт і світ,
бо жде обов'язково десь отвіт
за все содіяне.
І де ішов нерівно,
прийдеться повертатися назад
в дощі покути, під каменепад...
|
|
| сторінка: Поети
| АВТОР ТВОРУ:
Катерина Чумак.
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Asedo1949
|
Дата: 12.08.2016
|
|
[size=14]
От автора Ольга Булах
27.05.2015 12:15
Милая Софи! Ещё раз хочу поблагодарить Вас от
имени мамы моего племянника Ивана Гутника-
Залужного, погибшего в зоне АТО под Амвросиевкой
10 августа 2014 года. С Вашего позволения я
передала ей, Галине Залужной, стихотворение "ВІН ТАК
ХОТІВ ЖИТИ". В этом стихотворении - всё про
нашего Ваню. Сегодня Ваше произведение
напечатано возле его портрета дома и в
исполкоме нашего города. Его выучил наизусть
дед Вани, Иван Залужный - ветеран ВОВ,
полковник ВМС (ему в мае исполнилось 97 лет).
Он, потерявший единственного внука, читал Ваше
стихотворение Президенту Украины и в Верховной Раде на
празднике Победы. Гибель внука сподвигнула его
на акт примирения с ветеранами ВОВ другой
армии - повстанческой. И им он читал в прямом
эфире Ваш стих. Ещё наш дедушка читал и мой стих про Украину. Мне было очень приятно, как, думаю, и Вам тоже будет приятно узнать о своём стихе.
Мама Вани решила Ваше стихотворение вписать на памятной стеле у его могилы. Спасибо и низкий поклон
Вам за Вашу гражданскую позицию и творчество!
Примечание:
"Софи Тейлор" - мой посевдоним
|
|
Ти навчи мене співати –
Будем разом прославляти,
Через пісню солов’їну,
Бога й нашу Україну.
|
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Олександр Гунько
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
aleksgun
|
Дата: 10.08.2016
|
|
|
І що ж ви, браття українці,
Чужих ведете владарів –
Тих Патріархів, що чужинці,
Що вам копають братський рів?
|
|
Український Ґарик
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Владислав Красса
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
ullad1
|
Дата: 10.08.2016
|
|
|
Як важко без сонечка у небі, і яке щастя, коли воно сяє з височини.
|
|
- Я залишений, голодний,
А цей світ такий холодний,
І ніхто мене не любить,
Не годує, не голубить.
|
|
Лечу думками в розуміння.
Слідкую бувшого стежки,
Біля яких моє коріння -
Церкви, каплички і хрести.
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
