|
|
|
про те що ми не можем жити так як хочем(
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Людмилка
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Людмилка
|
Дата: 25.03.2011
|
|
|
мені приснився сон!
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Людмилка
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Людмилка
|
Дата: 25.03.2011
|
|
|
В часи, що не знали свого наймення,
Що губилися між минулою славою
І передчуттям нової доби,
|
|
М’які червоні пелюстки троянди
Лягли на плечі, губи і волосся.
З трави п’янить й гірщить запах лаванди
Брівки лоскоче житечка колосся.
|
|
Якби хоч трохи ти в душі
Мене цінив, чи навіть був закоханий
Ніколи мабуть у жітті
Не бив по серцю із таким захопленням.
|
|
Я хочу плакати від щастя,
А не сльозами самоти.
Тебе чекаю я як гостя,
Який приходить, щоб піти.
|
|
І співає країна рідна,
Звідки сили беруться в людей,
І працює, працює плідно,
Бо не відає, що стане з ней…
|
|
Заплатили велику ми ціну
За свободу і землю свою,
Так шануйте, любіть Україну,
Українці, як я вас люблю!
|
|
Я люблю свій народ, Україну,
Свою землю, прекрасний мій рід,
Суверенну мою Батьківщину,
За яку в мене серце болить!
|
Ні ми сьогодні
В світі не модні
Буває й дітям не батьки .
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
