Сб, 02.11.2024, 13:35
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1046]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3381]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [312]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4482]
Філософам [1308]
Громадянину [906]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

ГОЛУБКА

Голубка крила поламала!

Їй було, люди, неба мало,

А тепер оця каліка

По землі ходить довіку

Змушена в гіркій печалі...

Кохала палко, що й казати,–

Для юного серденька свято,

І хлопець - розум та краса,

Чого ж ще прагнути душа

Повинна в молодої кралі?

Та, чи не вміла рідна мати

Свою кровинку научати,

Чи в яку лиху годину

Народилася дитина

Із двоїстою душею...

Росла у невеликих статках,

Була дитям - загинув тато.

Плакучою вербою стала,

З виду – рясно забуяла,

А думками все журилась,

А думки її хилились

Вербовим віттям до водички,

Що малює хлопців личка,

Хоч немилих, —та багатих,

Які сватів шлють до хати,—

Всім голубка до вподоби.

А в пташки серденько тріпоче,

За нелюба іти не хоче,

Себе з коханим потішає

І... в кишені зазирає.

А в кишенях, до хороби,

Грошей немає для презенту.

Де ж взяти бідному студенту

На усі пусті захцянки

Вередливої панянки?

Хіба ж це та, яку кохав?

Чи може іншу пташку знає?

Та ні! Ось –з ним вона літає,

Цілує ніжно та голубить,

Хлопчаче серце сміло губить.

Ох, леле, парубок пропав!

І світлий ум любов затьмарить.

Він день і ніч про пташку марить.

Якби цей бідолаха міг,

То б цілий білий світ до ніг

Їй, невагаючись, поклав!

Хоч їй не так багато треба,

Але заможні хлопці з небом

Обіцяли зторгуватись

Про ціну зірок для кралі

На небачені коралі...

Купити срібні черевички,

Тканин найкращих на спіднички,

І збудувать просторий дім,

Щоб заблукать могла у нім.

Що ж їй міг коханий дати?

Подарувать фату весільну

Зіткану з дощів осінніх,

Чи - до шлюбу біле плаття,

Зшите із квіток латаття?—

Довелося міркувати.

І я міркую:

Чому так вчаться люди жити,

Щоб можна було все купити,

А щастя не було й нема,

То може варто полюбити,

Без грошей, щиро, задарма?!...

Невдовзі по Зелених святах,

Коли у смарагдові шати

Вбралась Україна,

Повернувсь студент до міста,

Привіз милій добру звістку:

Що захистив диплом на „5”,

Що хочуть на роботу взять,

Щасливий, мов дитина!

І очі світяться нівроку,

Кохану ж бо свою півроку

Не бачив, поки доучавсь.

Без неї зовсім згорювавсь,

До неї серцем линув!

А в той же час, немов лілею,

Мов казкову гарну фею,

Наречену тягне в танець

Багатій (не голодранець) —

Тепер законний чоловік.

Та збоку, хто не подивився

На нього, потайки кривився:

„Злий, страшний, як та звірина,

Він цій бідненькій дитині

Занапастить цілий вік”.

Музики гостям марша грають,

А нові гості прибувають,

І серед них...одна мара—

Лиця на хлопцеві нема.

За браму ухопився:

Все дивиться – не розуміє,

Сказати хоче – та німіє,

А молода ховає очі,

Серце кається дівоче!Пізно ж.

Крізь сльози хлопець подивився,

Спину випрямив, схопився...

Та й пішов до хати.

Випив чарочку з батьками,

Й, побалакавши з братами,

Відпросився погуляти...

Недільне місто всім сміється,

Сонце щедро з неба ллється,

Музика здаля лунає,

То ж... Любов його гуляє

Це гучне весілля!

То ж їй щедрий муж справляє

Дороге застілля!

Він з міста, мов з тюрми, тікає!

Розбурхана душа гадає,

Що простір допоможе.

За містом ж полечко широке,

І небо ясне та глибоке,...

Як ті зрадливі сині очі.

Теплий вітерець лоскоче,...

Як ті пальчики тоненькі,

Як ті коси золотенькі.

О Боже, Боже, Боже!!!

Він біг, а будяки колючі рвали

На ньому одяг, ніби знали,

Куди той парубок біжить.

А гай за полечком шумить,

Неначе хоче заглушити

Пекучий біль, що жити

З ним людині не під силу.

Він біг до яру, там де милу

Так часто ніжно цілував,

Де пташки вили свої гнізда,

Де лишалися допізна,

Коли вже спав

Весь рідний край.

Ти знай:

В той день любов його убили,

А в тім яру любов жила!

Він вірив в це, що було сили.

Так інколи в житті бува.

І так бува, що світ нестерпним

Стає від підлості та зради,

Холоне розум, серце терпне,

Неначе чоловік не ладен

Дихати, боротися і...жити.

А він не вмів, щоб не любити

Її таку, як памятав:

Кохану свою, милу пташку,

З якою часто пролітав

Над цим зеленим яром. Тяжко...

За смерть не судять хлопця люди,

Нехай сам Бог карає,

Лиш яр, немов лиху облуду,

Здалека обминають.

І тільки голуб прилітає

Немов когось в яру шукає,

Людей той голуб уникає

Можливо, люди йому зло

Яке вчинили? Не знаю...

Ні, таки не знаю!

А в місті тому молодиця

Одна— красива, круглолиця

Та багата—проживає,

У клітці золотій тримає

Та пані хворую голубку

(Зламала крила бідолаха)

І ніхто не розуміє,

Чом та пані так леліє

Звичайного птаха...



Другие материалы по теме

Додав: Stratovych (29.12.2007)
 
Розміщено на сторінці: Поезія Стратович Ольги, Життя..., Вірші про кохання

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 5844 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
avatar
1 NeoNick • 23:50, 29.12.2007 [Лінк на твір]
Я помітив, що більшість Вашої поезії присвячена рокам навчаня. Чи не хатіли б Ви відкривати думку у контексті загальному, Що стосується не лише спудеїв? Ставлю 5 за заохочення!
avatar
2 Life-Proza • 00:40, 30.12.2007 [Лінк на твір]
а я поставлю чотири для заохочення
avatar
3 NeoNick • 00:47, 30.12.2007 [Лінк на твір]
Любомире, а ти зможеш написати хоч щось подібне? Навіть я в собі сумніваюсь, а ти - 4. Це справедливо?
avatar
4 virchi • 01:43, 30.12.2007 [Лінк на твір]
Ого! Сильно, Ольго!
avatar
Багато думок викликали рядки тому, 5! smile
avatar
6 Stratovych • 17:38, 30.12.2007 [Лінк на твір]
В цьому вірші розкрита думка, що стосується набагато ширшого кола, ніж студенти.А форма вибрана саме така. Проте, Миколо, дякую за пораду.
avatar
7 lyubyk • 16:17, 11.04.2008 [Лінк на твір]
Oлe,я oцiнки нe ставлю,пoяснiть кoнкрeтнo...я нiчoгo нe зрoзумiв...Пoчалoсь всe iз"гoлубки",а пoтiм,вeсiлля,а пoтiм виснoвoк.Рятуйтe!Я пoтiм пeрeчитаю щe раз,алe xoчу правди..
avatar
8 Stratovych • 16:25, 11.04.2008 [Лінк на твір]
super
avatar
9 Stratovych • 16:26, 11.04.2008 [Лінк на твір]
Любомире, перечитаєте пізніше і все зрозумієте, а то, як я бачу, Ви сьогодні по-геройськи перечитали всю мою поезію, за що Вам велетенське спасибі! up
avatar
10 lyubyk • 16:45, 20.04.2008 [Лінк на твір]
shy ну,нiби пeрeчитав..алe вoна так i нe вийшла за ньoгo замiж?Вийшла за багатoгo..A з тим xлoпчинo щo пoтiм трапилoсь.?..Ну,вбийтe мeнe,мeнi щoсь нe пiшлo...ну,буває...мeнi трeба бiльш прoстiшe...
avatar
11 Stratovych • 22:23, 24.04.2008 [Лінк на твір]
Дівчина вийшла заміж за багатого, а хлопець покінчив з життям.
avatar
12 lyubyk • 22:49, 24.04.2008 [Лінк на твір]
[u][color=blue]Mатiнкo мoя.... :smile:
avatar
0
13 spydut • 14:25, 24.07.2021 [Лінк на твір]
Усе згадалося та саме головне це висновки з усього що було .


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz