Ні, не кохала я тебе, а ні на йоту, ні у душі, ні у віршах. Отож свободу подарував мені не ти, не переймайся, що замість серця у мені- кристали сланцю...
Знаєш, Хтось незримий, але вже відчутний
Прагне в світ пробитись, зерням прорости,
І для нас постати існування суттю,
І звести між нами в Вічності мости...