африканська зима-
снігу-льоду нема,
як нема і морозу-
лиш- спека,
і немає води,
де б напився лелека-
все- розжарене,
навіть здалека.
але, нині- то свято,
день Мартіна Кінґа-
все - за чесність і рівні права,
і, хоча, у США,
не буя ще трава,
але тепло від людських змагань,
від бажання народної влади,
і від рівності вимог у формі парадів,
і від Прав для братів і сестер...
в когось- зимна зима,
і тепла ще нема,
але в серці- пустельницька спека,
боротьба за оте, що вже є,
те, що щастя і долю дає-
рівновладдя й повага мовчазна,
тут приймають жерця й, навіть, блазня,
бо тут має всяк рівні права,
пада сніг чи буяє трава.
Іван Петришин
Є така практика: людина, яка виходить на сврїй зупинці віддає закомпостований квиток щасливчику, який теж схотів проїхатись трамваєм. Можливо в агресивному місті, що задихається від пилу це гарний вчинок? І все ж чи є якась ідея в урбаністиці людства? А що як відмовитись від шуму реклами красивого життя і дійсно відчути який бетон під босою ногою? лютий 2011
сторінка: Громадянину
| АВТОР ТВОРУ:
Сергій Масечко
