Приміряє Леся зранку бабусину вишиванку, із картатої хустини гарна
плахта у дитини, є новенькі черевички ще й віночок
невеличкий. Запишалася Олеся, і намисто аж сміється...
Цей віршик взагалі-то не зовсім казка, але творів про тварин я не знайшла, тому викладаю у цю рубрику. В принципі, якщо зважати на те, що події тут вигадані та доволі казкові, то нехай буде казкою. Сюжет - про те, як діти півника лікували. Тому, в кому ще й досі сидить велика чи маленька дитина, бажаю приємного читання.
Дуже люблю зиму, але морозну, справжню, зі снігом. Нажаль, на Одещині вона буває дуже рідко і нетривало. Прошу ознайомитись з моїм віршем на цю тему. Дякую Зимно