- увага! увага! говорить Америка!
останні вісті з міст і місцин.
слухайте Радіо Номер Один!
ми-за співпрацю, за мир, за любов-
це ми повторюєм' для усіх знов.
ми- за свободу і щастя народу
кожної мови і кожного роду.
ЦИКЛ "ПРОФЕСІЇ": ГАЗЕТНИЙ АВТОР переклади, інтерв'ю та статті- усе, що буває в житті, цікаво аналізувати, уявлення про всі події мати: хто, де, коли й чому, для чого й за яку ціну,
хто, що робить, хто до чого звик,
але, одного разу, я працював як персональний помічник.
складні задачі: поскладати все,
усе- за алфавітом, до ладу,
допомогти тим, хто попав в біду
й прийшов шукати праці,
хто, що робить, хто до чого звик,
але, одного разу, я працював як персональний помічник.
складні задачі: поскладати все,
усе- за алфавітом, до ладу,
допомогти тим, хто попав в біду
й прийшов шукати праці,
"ало!" - перевірка дротів,
"чи маєте зв'язок з Варшавою і Лодздзю?"
"да, ето срочна." "так, то- конєчнє".
"а, що ви натискаєте, щоб зв'язатися по телефону?
у вас немає зайвого фону?"
"добже, прошу, пані, посвухаць!
прийшлось пройти поетові немало-
очікування, пошуки роботи,
і втомленість, хвороби, і турботи,
практичні стадії чужої мови,
обмани, крики і пусті розмови...
африканська зима-
снігу-льоду нема,
як нема і морозу-
лиш- спека,
і немає води,
де б напився лелека-
все- розжарене,
навіть здалека.
але, нині- то свято,
день Мартіна Кінґа-
все - за чесність і рівні права,
і, хоча, у США,
не буя ще трава,
але тепло від людських змагань,
від бажання народної влади,
і від рівності вимог у формі парадів,
і від Прав для братів і сестер...
в когось- зимна зима,
і тепла ще нема,
але в серці- пустельницька спека,
боротьба за оте, що вже є,
те, що щастя і долю дає-
рівновладдя й повага мовчазна,
тут приймають жерця й, навіть, блазня,
бо тут має всяк рівні права,
пада сніг чи буяє трава.
Іван Петришин
маленький мусульманин у мечеті,
піднявши очі, жде велике чудо,
а, там, десь зправа, двері відчиня
отець-католик, до спасіння кличе-
обличчя- за обличчям...
президенти:один - з людьми,
а інший- у танку, і- усмішка, і- радість,
а далі - вартість людського життя,
картини, що писали майбуття:
і Папа Слова благо роздає,
і кожен постать знану пізнає,
і подвиги пожежників нез гасні,
і Джексон, Майкл, в музиці- увесь,
і жінка в церкві кожен днесь,
й Алі всесильний, у житті- простий...
і погляди індиків на людей,
і вірні - перед бурею на морі,
у розпачі, у труднощах, у горі,
готові йти поверх води, у вірі,
і білий птах- у веселковім вирі,
і кіт, що врятувався від вогню,
себе жбурнувши з висоти,
і дід старий, Хемінґуея постать,
такий, як він, такий, як ти,
очами слізними вдивляється у простір
і вже не міряє годин часів прожитих...
а там-от- діти, діти, діти...
у галасі, у волі, задля щастя,
хто знав, що все оце придасться,
аби наповнити прозору скриньку грішми?
на фото ми- святі і грішні,
та око фото-камер- незупинне:
хтось- винний, а ще хтось- невинний...
ширіє простір, час - невпинний.
Іван Петришин, ПАШІ
ПОЯСНЕННЯ ПРИТЧІ УРЯДОВОЇ ЖІНКИ /з виступу державної жінки/ (переклад - з польської) завойовниця – Росія з її урядом ворожим, де володар нехороший, дім - то Польща, цілий край: у вас -пекло, у нас- рай! а та жінка- краю сила, яка трішки помилилась. всі поляки - діти рідні, радісні, багаті, бідні... двері- то кордони краю, закриття- ключі від раю. хай читає, хто навчає, всі студенти-ти і я, притчею горджуся я, хоча вона й не моя. Іван Петришин,
INTERPRETACJA PRZYPOWIEŚCI KOBIETY RZĄDOWEJ /w dialekcie ukraińsko-polsko-europejskim/ napastniczka - Rosja z rządem- władca nie jest tam rozsądny; dom - to Polska, cały kraj- u was- piekło, u nas- raj! a kobieta - polski rząd, że zrobiła mały błąd. dzieci - to polacy w sumie, kto- w radości, kto- w zadumie, drzwi- granica z Ukrainą, zamykanie- rajskie klucze, niech przeczyta, ten kto uczy, ten, kto uczy się - zarówno: z przypowieści jestem dumny.
Ivan Petryshyn
Тут під небом чужим ніби гість я незваний. Клином в небі летять в рідний край журавлі Серце рветься з грудей за ключем-караваном І підранком душа проводжає птахів...
