Цей вірш довго виношувався і швидко написався. Для мого віку щвидко писати це дивно,а все ж.... Гіркота життя в нас аж зашкалює,особливо для таких,як я пенсіонерів. І грошів майже ніяких і увагаги ще менше. Захворіти у нас - це смерть. Усе коштує і забагато,а без цього ніхто і пальцем не ворухне,,щоб допомогти. Ось і в моїй сім'ї горе велике..Важко захворіла дочка. Перебула у всіх лікарів, ті висмоктали і з неї і з нас усі гроші,,у важкі борги прийшлося влізти,а допомоги аніякої. Навіть диагнозу не змогли поставити.Так ось і живемо. Усе щось підвищуємо тільки не добробут. Усе щось обіцяємо - і завжди щось брешемо.Та що розказувати.Адже ви самі про все добре обізнані. Тож читайте вірш.
