|
|
|
Сьогодні у Неба німіють уста,
Захмарився овид журбою...
|
|
Лупцює дощ мої примерклі вікна
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Наталя Буняк
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Таля
|
Дата: 01.05.2014
|
|
|
Щоб дух кохання не втрачав снаги...
|
|
Йдеться про трансформацію особистості
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Володимир Миколайович Книр
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
ВолодимирК
|
Дата: 30.04.2014
|
|
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Михайло Нечитайло
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
miknech
|
Дата: 30.04.2014
|
|
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Надежда
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Натали
|
Дата: 29.04.2014
|
|
|
Яблуня
Вгніздиласьяблуня, стара і одинока
У кінці саду. Тиха і німа …
Сховалась, мабуть, від чужого ока, -
Тепер її потріпує зима…
Ламаєвітер крила їй лелечі,
Мороз вкриває інеєм гілки…
А сіра пам’ять струшує на плечі
Немов сніжинки, вицвівші роки…
Нема сусідів, подружок немає,
І голосів пташиних теж нема…
То ж вітер злий гілки їй і ламає,
Вона ж бо крайня… Та іще й сама…
І нікому сердегу пожаліти, -
Частенько в землю скапує сльоза…
А коли квітом вкриються їй віти, -
Всіх полонить незаймана краса…
Тоді літають бджоли-медоноси,
Такі кумедні, сильні і святі, -
Але вона нічого в них не просить
У цім шаленім, прикрому житті.
А потім осінь. Яблука червоні
Постукують в саду і ніч, і день,
Або кладе прохожим їх в долоні,
Й подяки не чекає від людей…
А коли чує вересня розмову, -
Міняю сукню: світлу – на руду…
І поринає в сутінь вечорову:
Така вона страшна у цім саду…
Отож сховалась від чужого ока,
Її душа зітхає крадькома…
Бо все життя, як палець – одинока,
Сама у світі цім. Сама. Сама. Сама…
|
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Михайло Нечитайло
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
miknech
|
Дата: 28.04.2014
|
|
Цей вірш я написала у третьому класі. Мені було 8 років.
|
|
Роздуми літньої людини
| сторінка: Елегія
| АВТОР ТВОРУ:
Юрій Іванов
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
вершник
|
Дата: 28.04.2014
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
