|
|
|
Ще одне оповідання на струнах душі
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
drug
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
rewers
|
Дата: 05.01.2012
|
|
|
На сонці сяє золотавий степ. У нього трави, наче руки сина. О як багато пожовтілих лепт Дала за нього моя Україна!..
|
Любов, насправді, непроминуща,
Усі загоїть сердечні рани!
|
Знай, у тебе закохався білий сніг, Цього вечора він впав до твоїх ніг,
|
Б - весною
посадили, Влітку гарно
обробили…
|
Лиш правди мовчазні
Літають відважно.
Куди їм ? Не знаю. Так тихо, аж страх...
Різдвяні вітання.
Вже й колядування.
Анголи і зорі заходять під дах.
|
А - плоди овальні
має, Кісточку в собі
ховає...
|
|
А вранці Сонце засвітило... А в дні новім душа зустріла Вас... Так дивно... Та не пишеться про крила, про пісню в серці й невідчутний час.
|
|
Ішов дощ. Ішов собі, йшов – скрізь ішов, бо не йшов нікуди...
|
Хай Марія заглядає!
Привітання тут чекає!
|
|
Сказати "Я тебе кохаю" - займає декілька секунд, а показати як - усе життя!!!
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|