|
|
|
Марія подорослішала якось несподівано, так,
як розквітають троянди раптово і непомітно для людського ока, що у закритому
бутоні довго ховають свою незрівняну красу,
а потім враз розкриваються і чарами наповнюють усе навколо..
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Алла Грабинська
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
allagrabinska
|
Дата: 16.09.2011
|
|
|
Панове до вашої уваги хочу представити ще один вірш-пісню, це пісня Миколи Гнатюка "Белие ставни" не просто переведена а і змінена, у цьому творі поєдналась здається нарешті глибина думки і сила віршованого слова, прочитайе і відчуєте велич українського слова.
|
|
Я вірю, що осінній дощ змиє сліди минулого. Я більше не вірю, я більше не чекаю тебя. Моє літо перетворилося на тиху осінь. І я вірю, що після мого дощу буде веселка. Буде. Я вірю в це...
|
|
Село моє- скарбниця мого серця.
|
|
- Привіт, ти як?
- Ніяк.
- Скажи, чому?
- Та так, тому…
- Образив хто?
- Та ні, ніхто…
- А що?
- Ніщо.
- Чекай…
- Бувай.
|
|
Ідуть дальше і дальше і ...
Скажіть, що їх зупинить?
А коли зайдуть задалеко,
Що тоді?
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
