|
|
|
Україно,Україно,
Земле наша рідна.
Ти сьогодні як сирота,
Як та вдова -бідна.
|
|
ШАНОВНІ ШАНУВАЛЬНИКИ ( АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ) ВІТАЮ ВСІХ ЗІ СВЯТОМ. У КОЖНОГО ІЗ ВАС, Є СВОЯ МАЛЕНЬКА БАТЬКІВЩИНА - ТОЙ РІДНИЙ КРАЙ, ЯКИЙ НАПОВНЮЄ КРАСОЮ ВАШІ ДУШІ І СЕРЦЯ, А ВИ ЙОГО СВОЄЮ ТВОРЧІСТЮ. ТОМУ І ВІРШ ПРО ЦЕ.
І НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО,ЧИ ХТОСЬ ЙОГО ВІДКРИЄ, ЧИ НЕ ВІДКРИЄ. ВСІМ ВАМ СОНЦЯ ,ПОСМІШКИ, ЛЮБОВІ І ДОБРА, І ВСІМ ЗАТИШНОГО ДУШЕВНОГО ТЕПЛА.
|
|
Мудрість
Це шукання
Доріг до Бога
Це в пошуках тривання
Це розуміння світа
І світла
Це безкорислива віра
В те
Що така дорога є
Яка до щастя веде
Вона в серцях
Вона в душі
Коли віднайдемо її
Пропаде жах
Завершимо шлях
І станемо сильні
І вільні
На рідній землі
17.06.2011р.
|
|
Вельмишановне панство.
Сьогодні рівно 2 місяці, як я маю велику честь і задоволення "жити " на цьому сайті.Враховуючи цю велику, круглу дату,я б хотів щоб ми разом з Вами,трішечки відволіклися від всіх проблем і попробували посміхнутися.
PS.Я не поділяю смаків ЛГ,не проводжу ніяких паралелей,це просто старий знайомий анекдот трішки в іншому вигляді.
|
Світлій пам'яті Сергія Ясенича
|
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Михайло
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
7shkur
|
Дата: 23.06.2011
|
|
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Галина Мороз
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Мурашка
|
Дата: 23.06.2011
|
|
|
На полонину гляну знизу,
Яка чудова ,дальня вись,
Неначе з небом поєднались,
Вам раджу бути там колись.
|
|
У дзеркалі вечірнього дощу
Не видно твоїх стихлих кроків.
Їхньої мапи непримітний слід
Десь загубивсь у лабіринті років.
Десь там, у п`янім мареві ночей,
Дивних світів і снів з туману,
Розмилась й синь твоїх очей.
А смута виросла густим бур`яном.
Щоночі до світання скаженіло рву
З самого серця те густе коріння,
Щоб з променем весіннім не зійшло
Кохання більше згубного насіння.
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
