|
|
Видовисько! Сумне й курйозне.
За першим актом другий − д-ди-р-р...
Глядач − в кущі: …як щось серйозне, −
устигти б вивернуть мундир…
І прапор вчасно замінити!
Древко одне, а прапорів…
Хоча б потрібний прицвяшити,
щоб поміж листя майорів...
А там, дивися, ще й сто грамів
Наллють у кружку…буде й зиск!
Стара була − погана влада,
А нОва! Недешевий блиск!
Мораль у байці, як вовчище, зла…
− Калитка злата в когось більша...
Чудні твої, о, Господи, діла.
Дива. Чим далі, тим чудніші!
|
О, як вони не люблять, королі...
В. Малишко
Стара як світ ця байка-епопея,
про те, як трон впливає на єство
людців убогих тілом і душею...
(Та горе тим, хто вкаже їм на то!).
Бо, відтепер, убогі – вже не ниці,
І, щонайменше, чисто – королі!
І норовлять того дістать по пиці,
хто пнувся їх підважити з землі.
...
|
|
(З моїх публікацій про США)
Америка - країна великих можливостей. І для ошуканців - теж. Тому неприємності, дрібні і великі шахрайства можуть початися з перших же кроків. Правда, для декого вони запрограмовані ще з України. За розповідями адвокатів...
|
|
...Щось проказав і стих, ти був ні в сих, ні в тих, і
Я забрела в стежки, що їм кінця - ніде...
Про щастя жебонять зірки, від щастя тихі,
І сніг, і сніг іде.
|
|
Я - язичниця. Віра біла моя
рукавами розшитими має
у купальську ніч пашить вогнищем
і витравлює з жил слід невільничий
|
|
Ти в авто чекаєш чоловіка,
А зі мною йде моя дружина.
|
|
Безсилий ти проти долі, коли війна забирає життя. Вбила твою рідню, але через надію ти знову бачиш їх живими. І тут пустота. Ти перейшов межу між дійсністю і мрією, за що поплатився своїм життям.
| сторінка: Громадянину
| АВТОР ТВОРУ:
Мирослава
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Mira
|
Дата: 07.04.2009
|
|
|
ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ ВСІМ МАМАМ НА СВІТІ
|
|
Присвячується...просто одній дівчині.
|
|
Війна забрала багато життів. Це пекельне зло, що занапастить будь-кого.
Цей вірш лише початок нового початку. Це лише якісь нариси. Тому не судіть строго. Повна версія скоро буде.
| сторінка: Громадянину
| АВТОР ТВОРУ:
Мирослава
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Mira
|
Дата: 05.04.2009
|
|
|
Не потрібно мене зрівнювати з Шевченком через схожість ноток у віршах. Я - не Він, бо жінка. Він - не я, бо не відчуває по-моєму.
Я пишу для душі, і Він писав для народу. Цей вірш для України, але постать Кобзаря в ньому пролітає.
|
Бідни тоти лемки
Што бояться свого
Не смотрят до заду
Лем деси на боки
|
Зустрічаю новий день
Він мене вітром вітає
Несе сім по сім пісень
Від улюбленого краю
|
|
Ти чекаєш надворі стомлено.
Очі дивляться, очі споминів.
Біль ще в мозок проходить списами,
Розгортає душевні стогони.
| сторінка: Релігія
| АВТОР ТВОРУ:
Максим Колиба
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
mkolyba
|
Дата: 04.04.2009
|
|
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Петрук Сергій
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Петрук
|
Дата: 04.04.2009
|
|
| сторінка: Громадянину
| АВТОР ТВОРУ:
Петрук Сергій
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Петрук
|
Дата: 04.04.2009
|
|
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Пертук
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Петрук
|
Дата: 04.04.2009
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
