|
|
|
Про квітневе бажання... Про бажання, яке приходить не тільки в квітні...
|
Над древнім Храмом, на горбі
Хрест височить поодинокий.
У чорно-синій вишині
Примружив Місяць срібне око. І віддзеркалює ставок
Вогні свічок зірками в небі,
І посміхається нам Б-г
У сиві вуса, радий з себе. А вранці золото полів
Осяє Сонце круглолице,
Й солодкий соловїний спів
В блакиті неба розчиниться. І питиме свою блакить,
З річок стрімких й прозорих небо...
Чого ж, панове-жебраки,
Вам ще від України треба? Чого ще не урвали ви
В ясновельможних кабінетах?
Чи ви вгамуєтесь колись,
Павуччя в керівних тенетах? Чого, добродії, шукать,
У цілім Світі винуватих?
Навіщо владу в Раді брать
Собі безсилим раду дати?
|
Мене нема на вашій ниві.
Хоч це болить, мене нема.
|
Він був написаний повністю песимістичним. Та завдяки Тамарі Шевченко став миттєво оптимістичним. А вона лише замінила декілька слів. Я їй вдячний, мені так більше подобається.Як воно в житті буває, легенький дотик і значення повністю друге. Мені спало на думку, що так і в нашому житті, потрібен легенький дотик, і все налагодиться.
|
|
- Ах, чому, чому такі смутні наші справи?
Як дихати вільно ми би з тобою могли!
Та раз за разом грізнії сили так вправно,
Б'ють по небесах із артилерій Землі.
|
|
Присвячується дівчині мого серця...
|
Чому мовчанкою співаєш?
Де заподілися слова?
Чому то люди не приймає
Тих слів, яких родить життя?
|
|
Це присвячено моїм друзям дитинства і юності. І всім хто це розуміє.
|
|
Життя може повернути всяк. Але якою людиною і чи взагалі людиною будеш у житті... То залежить від кожного...
| сторінка: Вірш-усмішка
| АВТОР ТВОРУ:
Людмила Калиновська
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
kalina
|
Дата: 10.04.2009
|
|
|
| сторінка: Поети
| АВТОР ТВОРУ:
СВІТЛАНА ЛУЦКОВА
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
octava
|
Дата: 09.04.2009
|
|
|
Василю Михайловичу та Ользі Стахівні Чернюкам - з любов'ю.
Онука
|
Видовисько! Сумне й курйозне.
За першим актом другий − д-ди-р-р...
Глядач − в кущі: …як щось серйозне, −
устигти б вивернуть мундир…
І прапор вчасно замінити!
Древко одне, а прапорів…
Хоча б потрібний прицвяшити,
щоб поміж листя майорів...
А там, дивися, ще й сто грамів
Наллють у кружку…буде й зиск!
Стара була − погана влада,
А нОва! Недешевий блиск!
Мораль у байці, як вовчище, зла…
− Калитка злата в когось більша...
Чудні твої, о, Господи, діла.
Дива. Чим далі, тим чудніші!
|
О, як вони не люблять, королі...
В. Малишко
Стара як світ ця байка-епопея,
про те, як трон впливає на єство
людців убогих тілом і душею...
(Та горе тим, хто вкаже їм на то!).
Бо, відтепер, убогі – вже не ниці,
І, щонайменше, чисто – королі!
І норовлять того дістать по пиці,
хто пнувся їх підважити з землі.
...
|
|
(З моїх публікацій про США)
Америка - країна великих можливостей. І для ошуканців - теж. Тому неприємності, дрібні і великі шахрайства можуть початися з перших же кроків. Правда, для декого вони запрограмовані ще з України. За розповідями адвокатів...
|
|
...Щось проказав і стих, ти був ні в сих, ні в тих, і
Я забрела в стежки, що їм кінця - ніде...
Про щастя жебонять зірки, від щастя тихі,
І сніг, і сніг іде.
|
|
Я - язичниця. Віра біла моя
рукавами розшитими має
у купальську ніч пашить вогнищем
і витравлює з жил слід невільничий
|
|
Ти в авто чекаєш чоловіка,
А зі мною йде моя дружина.
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
