Зібралися вчора жінки, щоб поговорити,
Про життя своє сімейне, як їм важко жити.
Трохи вони розказали про долю не легку,
Та й пішли вони до бару, щоб випити кваску.
Про своїх чоловіків почали говорити,
Що вони не вміють жіночок своїх любити.
Навіщо з ними долю з"єднали вже на віки?
Що напевно чужі кращі усі чоловіки?
Чужий так гарно чоловік вміє пригостити.
Своєму -- треба кожний день все інше варити.
Чужий гарно з посмішкою до тебе белькоче.
І обніме ніжно так, й під ребром полоскоче.
А свій матом посилає і голосно кричить,
Коли пиво і горілка у животі бурчить.
Чужий тебе на машині возить коли темно.
На прокат машину візьме, але це приємно.
А свій тебе по городі на тачках повозить,
Бо машини він не має і пішки сам ходить.
Чужий з базару все тобі таксі вчасно закаже,
Своєму п"ять сумок несеш, дякую не скаже.