А ти пам’ятаєш той вечір,
Умитий травневим дощем?
Десь там соловейко щебече,
Колише бузковим кущем…
Тоді, коли ти серед ночі
У темінь за рогом зникав,
Намисто сльозинок дівочих,
Мій досвід жіночий, низав...
У спогади рину щоразу -
Твій голос у трубці звучить,
Та в серці ще маєш образу,
Не можеш її відпустить...