|
|
В категорії матеріалів: 1328
Показано матеріалів: 1321-1328 |
Сторінки: « 1 2 ... 65 66 67 |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Я зірву із нічної блакиті
Ясне сонячне сяйво - Сіріус,
Щоби твого кохання добитись,
Із богами я силою зміряюсь.
Хай помре переможений ворогом
(Задля тебе на все піду - байдуже!)
Те життя не оціниться дорого,
Як не було кохання в нім райдужне.
Нехай Сіріус поле освітлює,
Поле бою, де ляже один із двох.
Я на бій іду з совістю чистою,
І мій розум іще не всох.
==>=======>>>
|
Сірістю похмурою занесло блакить.
Хоча йде день - немає світла.
Між зірок світових - це мить,
Для наших душ - це осінь зблідла.
Не так давно зійшла зоря,
А вже за обрієм сідає.
Палюча осінь догора,
Мороз до серця запускає.
==>=======>>>
|
|
"видалено за бажанням автора".
|
Ми летимо, ми
летимо,
Розмахуючи
крилами.
Ще трохи буде – й
згоримо.
Проштрикнутими.
Вилами.
|
Чому хочеться плакати? Чому хочеться не чекати
вигідного моменту, а просто вилити всі сльози з душі? Звідки вони взялися?
Я не зрадник Великого Бога, я просто його неслухняна
дитина. Я дивлюся на світ нерозвиненими очима і не знаю навіщо. Перейшовши
межу, треба йти до кінця, в інакшому випадку не можна її переходити.
|
|
Твої очі пахнуть зорями,
Що на небі розростаються
І яскраво усміхаються
Кольорами світлозорими...
|
|
Під небом літають ангели,
Із нього падають зорі.
Ми всі колись небом марили,
Закрили нам його гори...
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
