11 лютого 1942 року в Кривому Розі було розстріляно нацистами одного з провідників націоналістичного підпілля, редактора часопису «Дзвін», полум’яного поета-патріота Михайла Пронченка.
Доля поета, якому судилося пройти крізь табори московського ГУЛАГу й бути розстріляним у нацистському Гестапо, неспростовно засвідчує, яким трагічним був шлях боротьби, обраний справжніми синами поневоленої України, розіп’ятої між нацистською та більшовицькою імперіями зла.
Як і в 30-ті – 40-ві роки минулого сторіччя визвольний дух поезій Михайла Пронченка й сьогодні кличе українців до боротьби.
історія проста- він йшов, а ви чекали, рахуючи птахи чи хвилі, він йшов з "неволі" визволяти росіян, щоб повернути їм кафтан, а вас зробити слугами Росії. ви ще не сіяли, а він уже посіяв і підлість, й ворожнечу, й зраду, купивши напів-острів паспортами, щоб легше повернути їх Росії-мамі, бо вам свобода - зась! задобрі та зачесні, а князь Московії - кудєснік- уміє сіяти роздор, плекати зраду, слати вбивць, творить "республіки-міста", підписуючи незаконного листа про територій круговиди. як соромно! і як огидно! Іван Петришин, ПАШІ
сторінка: Громадянину
| АВТОР ТВОРУ:
ivan petryshyn
