Неспішно йшов із крамниці до “Посольського шинку” – підкріпитися перед тривалим шляхом додому. З голови не йшла статусність намиста, описаного арабським істориком. Своєрідний “Форбс” існував і тоді: один погляд на дружину – і статок сім’ї вже відомий. У наш час так не можна. Перерахує молодий податківець у дружини кількість рядів намиста і… І навіщо тобі такий “Форбс”?
Продовження розповіді про плавння на дивовижній яхті по веоикій воді. Хай ця частинка мого великого задуму, якого я зовсім не певний, що доведу до кінця, буде моїм подарунком до новогоднього столу усім користувачам сайту. Хай відчується дивовижний смак риби, якою пригощав гостинний головова рибгоспу моїх героїв. І сам їхній обід, гадаю, що ви відчули, на часі і підходить до посту, що і досі тривапє. Міцного здоров'я усім, щастя, життєвих і творчих успіхів, а головне миру і злагоди у нашому спільному домі.
Мартін Лютер Кінг виголосив цю промову 28 серпня 1963 зі сходів Меморіалу Лінкольна під час Маршу на Вашингтон за робочі місця й свободу — це був найважливіший момент Американського руху за громадянські права 1955–1968 років. Промова Кінга вважається однією з найкращих в історії — її визнано найкращою промовою XX століття американським товариством ораторського мистецтва.
Віхола… Намагалась посеред ночі засипати снігом те єдине віконце зі світлом. Але їй не вдасться цього зробити. Бо з віконця, на променях світла, - тепло дитячих душ. І воно розтопить віхолу.
Жив-був собі маленький вогник у одній великій країні, у одному великому місті, у одному дуже великому серці. Він палав трохи невпевнено, мерехтливо, майже непомітно. Він існував. У цьому величезному серці, яке окрім інших повсякденних турбот, сподівань та труднощів, вміщувало ще й його, не даючи йому змоги згаснути назавжди. Так він міг би собі і надалі залишатись лише окрайцем великого серця, яке стійко терпіло усі свої буденні негаразди, коли раптом трапилося дещо. У серце втрапила велика іскра надії. Надії на те, що усе може змінитися на краще, якщо воно, серце, не буде зволікати...
