|
|
В категорії матеріалів: 1079
Показано матеріалів: 481-500 |
Сторінки: « 1 2 ... 23 24 25 26 27 ... 53 54 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Містерія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
u114665
|
Дата: 07.12.2013
|
|
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Надежда
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Натали
|
Дата: 07.12.2013
|
|
|
Продовження розповіді про подорож на яхті
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Юрій Іванов
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
вершник
|
Дата: 07.12.2013
|
|
|
Жив-був собі маленький вогник у одній великій країні, у одному великому місті, у одному дуже великому серці. Він палав трохи невпевнено, мерехтливо, майже непомітно. Він існував. У цьому величезному серці, яке окрім інших повсякденних турбот, сподівань та труднощів, вміщувало ще й його, не даючи йому змоги згаснути назавжди. Так він міг би собі і надалі залишатись лише окрайцем великого серця, яке стійко терпіло усі свої буденні негаразди, коли раптом трапилося дещо. У серце втрапила велика іскра надії. Надії на те, що усе може змінитися на краще, якщо воно, серце, не буде зволікати...
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Галина Верд
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
galina_verd
|
Дата: 01.12.2013
|
|
|
Було це давно. Тоді Бог наш ще маленьким був. Якось сидів Він на великій пухкій хмарі, відривав від неї шматочки й грався. Ліпив тварин, гори, дерева… І виліпив якось такого собі хмаринку-чоловіка: два вуса та чуб, кремезного, але швидкого. Задумався Бог над тим, що робити з тим шматочком… а потім – узяв та і поставив на Веселку, що блукала Дніпром, Порогами, ловлячи сонячні промені. Подивився… Подумав… Гукнув Степу: “Дай Душу йому!”. Степ дихнув на хмаринку. Вона закрутилась, зіскочила на берег Дніпра вже людиною – два вуса та чуб, посмішка та думка. Степ обняв те Боже створіння, розчесав йому чуб і крикнув на небо Богу: “Дякую Тобі за помічника для мене!... Мамаєм його зватиму”.
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Юрій Фоменко
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
marzhan
|
Дата: 29.10.2013
|
|
|
І хто сказав, що поет, музикант, літературознавець, педагог, -високодуховні люди?….
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Ірина Пшиченко
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Koshkina
|
Дата: 29.10.2013
|
|
|
Лаліль! Співає пташка маленька сіренька ім”я твоє, струмочок несе до річки-Матері його, вітер тішиться, вигукуючи: “Л-а-а-ліль!” Лаліль і любов, любов і Лаліль десь там в темряві ночі і в світлі дня на віки в серці моєму.
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Дарелл Роб
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
amoria
|
Дата: 29.10.2013
|
|
|
Продовження розповіді про плавання на яхті
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Юрій Іванов
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
вершник
|
Дата: 28.10.2013
|
|
Я в дитинство своє, як в хатинне вікно, через шпарку знадвору дивлюся і малого себе, всього в ціпках, як мак, бачу, поруч у хаті – матуся.
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Дебелий Леонід Семенович
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
leoniddebelyy
|
Дата: 25.10.2013
|
|
|
ДОБРОТА.
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
НАТАЛЯ ХАММОУДА
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
natalka7474
|
Дата: 21.10.2013
|
|
|
ПРОДОВЖЕННЯ РОЗПОВІДІ ПРО ПЛАВАННЯ ПО ВОДОСХОВИЩУ
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Юрій Іванов
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
вершник
|
Дата: 20.10.2013
|
|
|
З дитячих вуст
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Дебелий Леонід Семенович
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
leoniddebelyy
|
Дата: 16.10.2013
|
|
|
Все приходить і все повторюється, і видмирає. Але те , що було прекрасне у житті людини-може бути один раз….. Події повторюються, а почуття різні, відчуття щастя, або печалі кожен раз різняться, як і осінь…
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Ірина Пшиченко
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Koshkina
|
Дата: 04.10.2013
|
|
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Галина Мороз
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Мурашка
|
Дата: 02.10.2013
|
|
|
Продовження розповыді про подорож на яхті по водосховищу
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Юрій Іванов
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
вершник
|
Дата: 02.10.2013
|
|
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Галина Мороз
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Мурашка
|
Дата: 30.09.2013
|
|
|
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Тая
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
taisa75
|
Дата: 29.09.2013
|
|
|
На погрібнику, рясно вкритому килимом споришу, стояла скриня, підставивши свої темно-зелені боки, розмальовані квітами, сонечку. Здавалося, що вона – вершина вісі, навколо якої обертається двір з усіма його мешканцями й крамом. Біля скрині сиділа дівчина. Наспівуючи пісню, малювала пензликом квіти і соловейка.
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Юрій Фоменко
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
marzhan
|
Дата: 28.09.2013
|
|
|
Погожий літній вечір. У призахідному сонці повітря напоєне легкістю, щирістю, безтурботністю. Юрба дітей зібралася біля місточка через невеличку річку Арбузинку, яка мрійливо, неквапно про щось своє втаємничене дзюркоче до довгих, витесаних з суцільних гранітних брил колон, покладених горизонтально.
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Дебелий Леонід Семенович
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
leoniddebelyy
|
Дата: 27.09.2013
|
|
|
Дідів двір на хуторі був моделлю Всесвіту. В нім все навколо чогось оберталося, нагадуючи планети, супутники та інші космічні тіла.
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Юрій Фоменко
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
marzhan
|
Дата: 26.09.2013
|
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
