[size=16][color=purple] Так мало сну, так мало казки, Яка ж ота для нас коротка мить, будь красуня, цвіти будь ласка, щоб цьому сну у казці вічно жить.
СВІТЛІЙ ПАМ*ЯТІ МОЇЙ МАМІ, А ТАКОЖ ІНШИМ МАТЕРЯМ, ЯКІ ДИВОМ ВОСКРЕСЛИ ІЗ ГОЛОДОМОРУ В 33 РОЦІ. І В БЛАЖЕННІЙ ЛЮБОВІ НАРОДИЛИ ДІТЕЙ ВІЙНИ І ЗРОБИЛИ МОЖЛИВЕ І НЕМОЖЛИВЕ, ЩОБ СПАСТИ ЇХ ВІД ГОЛОДУ В 47 РОЦІ
ЧОЛОМ ТОБІ МАТУСЮ ВСІМ ЧОЛОМ, З ПОКЛОНОМ ЯК ГОДИТЬСЯ ВІД РОДИНИ, ТЕ ЩО ТОДІ ДЛЯ ТЕБЕ СТАЛО ЗЛОМ, ХАЙ СВЯТІСТЮ Й ДОБРОМ ОЗВЕТЬСЯ НИНІ.
ВСІХ ШАНУВАЛЬНИКІВ * АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ ЗІ СВЯТОМ*
ТАК У ЖИТТІ МИ РІЗНІ І В КОЖНОГО СВОЇ ПУТІ, ДОЛАЄМ ВАДИ ГРІЗНІ, Й СТЕЖКИ ШУКАЄМО ОТІ. ТА ДЛЯ НЕНЬКИ ВСІ МИ РІДНІ І НА ДУШІ ЗАВЖДИ ВЕСНА, БО МИ РОДИНА УКРАЇНИ, В КРАСІ СПІВУЧА =ГОЛОСНА.
