|
|
|
життя - це кожна незабутня мить
яка у серці що горить
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
spydut
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
spydut
|
Дата: 17.09.2016
|
|
|
Український Ґарик
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Владислав Красса
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
ullad1
|
Дата: 17.09.2016
|
|
|
Хай і по наших землях не ходять
Ноги чужинські. Більше не родять
Маків кривавих, кров’ю политі,
Поля українські сльозами вмиті.
|
|
Чи холод – страх ?
А у теплі – кайдани ?
Чи у весні є правда
Для життя ?
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 16.09.2016
|
|
|
щоб спекатись людського духу
словами проникала в слух .
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
spydut
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
spydut
|
Дата: 16.09.2016
|
|
|
Хрестом малюю полотно – там сонце й літо,
Там пахне морем і іще вином розлитим.
|
|
Стихія природи жахливе явище. Воно непередбачене і некероване. Землетрус в Італіії, де перебувала моя знайома в цей час сколихнув мої почуття і з'явився цей вірш.
|
|
Ізвічна, невичерпна тема кохання.
|
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Катерина Чумак.
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Asedo1949
|
Дата: 15.09.2016
|
|
|
КЛЕЙНОДИ ВЕЛьМОЖІ ВІЛьЯМА ШЕКСПІРА, ВІРШОПИСЦЯ АНҐЛІЙСьКОГО
"РІЧАРД ІІ":
|
|
П’яний в дупель лізу в хату…
Жінка в сльози…
- Паразит!.....
|
|
Якщо їхати від Сянока, то село Улюч розташоване між Сяном з лівого боку, та горами Сторожиска, Дівина і Дубник - з правого. 11 і 12 червня, тобто у суботу і неділю опісля свята Вознесіння Христового, черговий раз було відзначено сумну подію, а саме – 70 років, коли польське військо разом з бандами з околишніх сіл у 1946 році спалило Улюч – велике українське село, село моїх предків а також і МОЄ РІДНЕ СЕЛО, хоч я народився, коли в селі не було вже хат, а вітер розкидав по усій околиці попіл чудового українського села. На той день, як щороку, вже у 27 раз з’їхалися УЛЮЧАНИ , їх нащадки, а також сусіди з околишніх сіл і містечок, щоб відзначити цю сумну подію.
І як кожного року, всі ми зійшлися на дорозі, від якої веде нині стежина, заросла з обох сторін бур’янами і хащами, з поміж яких дивились на нас спрямовані до сонця і світла сади, саджені нашими батьками або й дідами в мирні часи. Так, то тут колись було теж село, гарне село Грушівка.
|
|
Життя навіки-вічного
Невпинне джерело.
Прийди, душе скалічена.
І, що б там не було
|
|
Від А до Ї...
За ВОЛЮ й ВІРУ
А там на сході України
Агресор далі бій веде.
Боже, прожени поганина,
Бо той кров нашу душком п’є.
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
