Чи восени, чи навесні,
Є в українців страви й нем'ясні.
Є вареники з картоплі,
І капусти, і з ягід,
І з грибів- їх полюбляє
Кожен рід.
Є крижанки із капусти,
Є і просто капусняк,
Є горохова зупа-
Глянь, барв навколо так-
Неполічить.
Новою барвою жаріє кожна мить,
Але між ними є одвічні барви раю,
Які укупі райдугою називають.
Ще їх зовуть веселкою весни,
Яка цвіте, мов ті квітки рясні,
Пробую зрозуміти святість батьківського слова, яке так радувало мене, коли був дитиною. Святість батьківської хати, якої я не бачив, а про яку так солодко говорив мій тато в мої дитячі роки.
