|
|
|
Цього вірша- пісню було створено не вчора, призначено не на завтра, але вірю, що післязавтра він знайде своїх співавторів і буде у нього щаслива доля, як і у тих, кому він присвячується.
|
|
Жита́ лоскочуть вусами хмаринки,
Хвилюючись промінним малахітом.
Стежина зашарілася розквітом…
На конюшині пломенять хустинки.
|
|
Купався вечір в теплім молоці
Повітря , що просякло виноградом.
Бурштинові ярились бубонці,
Лоза спадала шелестким каскадом.
|
|
Заспокоївся день у тенетах нічної зорі.
Тіні сонних дібров розляглися між степу німого.
Над лиманом мілким, в діамантовоокій горі,
Виповз місяць старий у оглядних обіймах нового.
|
Знову вечір у нас почався... Знову сутінки. До нестями. І літають фрагменти щастя білокрилими горобцями.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 17.09.2013
|
|
|
З української землі
В чужину, в якій живу
Привіз хлібні колоски.
|
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
ГАЛИНА НЕСМАШНА
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
freedom
|
Дата: 17.09.2013
|
|
|
Прибране поле.
Жоржинова втіха.
|
|
Мандрує днина полем, до кінця
П'янливого травневого буяння,
Щоб ніченьки прийняти покаяння,
У повечірній кіпті каганця.
|
|
Володар Світу стомлено присів
На ясне ложе сніжновічних гір,
Де між студених кам’яних списів
Вкошлатив гриву хмаровиння звір.
|
|
Ніченька гойдає зорі у долонях,
Грає колискову місяця ріжок.
Стиглими житами, вітер мчить на конях -
Шарудить легенько полиск доріжок.
|
|
Розвісить ніч зірок тремкі гірлянди,
Віджилий день засне у борозні.
Розпустяться агатові троянди -
Потемку наречені мовчазні.
|
|
Пророчить час годинник на стіні.
Той, іскорками тане у каміні.
Для мене він сьогодні не в ціні –
Лише олива в терпкості мартіні.
|
|
Йдеться про ефективний рецепт від мовних помилок.
|
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Чумак Катерина.
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Asedo1949
|
Дата: 15.09.2013
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
