|
|
|
Цей вірш про осінь і у природі, і у житті. І хоч в низьких осінніх обріях багато суму, треба все ж сподіватися на краще, а не поринати у безвихідь.
|
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Іван РЕДЧИЦЬ
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Beatus
|
Дата: 21.05.2012
|
|
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Чумак Катерина.
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Asedo1949
|
Дата: 21.05.2012
|
|
|
Це текст до пісні про вродливого, але дуже вже сором'язливого парубка. До цього тексту було написано музику. Пісню виконували багато разів і завжди сприймали схвально.
| сторінка: Вірш-пісня
| АВТОР ТВОРУ:
Юрій Іванов
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
вершник
|
Дата: 21.05.2012
|
|
|
Це текст пісні. Її вже виконували силами народного хору.
| сторінка: Вірш-пісня
| АВТОР ТВОРУ:
Юрій Іванов
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
вершник
|
Дата: 21.05.2012
|
|
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Іван РЕДЧИЦЬ
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Beatus
|
Дата: 20.05.2012
|
|
Втомились сосни вартувать ночами,
верхівками злітати в небеса-
вони кричали нині пугачами
І їх сікла невизрима коса.
|
|
| сторінка: Загадки
| АВТОР ТВОРУ:
Тая
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
taisa75
|
Дата: 20.05.2012
|
|
|
Гріх засіяний братом
Росте по нині. Не в’яне.
Він на життєвих полях.
...
|
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
укран
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
укран
|
Дата: 19.05.2012
|
|
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Іван РЕДЧИЦЬ
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Beatus
|
Дата: 19.05.2012
|
|
|
життя в собі.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 19.05.2012
|
|
|
Так іноді буває, коли твій начебто близький встромляє ножа тобі чи усім нам у спину.
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Юрій Іванов
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
вершник
|
Дата: 19.05.2012
|
|
|
Цей вірш про єдність, якої нам іноді так бракує.
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Юрій Іванов
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
вершник
|
Дата: 19.05.2012
|
|
Що
важливіше: гордість чи кохання?
Куди
прийду, ідучи лиш вперед?
Коли
пізнаю я життєвий мед?...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Аліна Сазонова
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Alisca
|
Дата: 18.05.2012
|
|
|
В цей день і час непростий ,хочу присвятити вірш найріднішій людині своїй.
Що сказать тобі я до кінця незнаю,бо душа горить ,палає.
А серця рветься на куски й кричить скажи :прости.
Прости за все ,що приносило біль,бо конфліктні люди гірше ,ніж грім.
Та я старюсь до кращого йти :себе змінити і близьким помогти.
Та все тяжко й майже не можливо,коли тобі оковами руки скрутили,
а певні подарунки долі ламають тобі серце поволі.
Та я обіцяю окови зірвати,добитись всього, чого буду бажати,
а коли досягну мети , то про це почуєш ти.
І тоді я на колінах до тебе прийду і скажу велике спасибі ,
що виховала особистість таку...........
|
|
Я і ти -це чорне й біле,разом ми з тобою сіре
по одинці ми ніхто,але разом мов земне ядро.
Люди біля нас,мов ляльки Вуду.якою хочу , такою і буду.
Ми як на нитках і нами керують якісь вищі невидимі сили,
що в минулому житті нас підкорили.
Нас по житті,як воду в посудину наливають ,
а ми лиш потрібну форму приймаєм.
Тож нехайнас,під виглядом води
помістять в посудину у вигляді кола і тільки туди ,
бо це фігура без початку і кінця,що означає,
що назавжди разом в унісон бються лише наші серця.
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
