|
|
|
Емоції, народжені судом...
| сторінка: Вірш-усмішка
| АВТОР ТВОРУ:
Лавренчук Олександр
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Nemo
|
Дата: 28.05.2012
|
|
|
Багатьох вважають акторами, тоді як вони кажуть щиру правду, а інколи акторам вірять так, наче живим, вводячи себе в оману. Як би там не було, одні та інші серед нас, і ми вибираємо кому вірити...
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
укран
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
укран
|
Дата: 28.05.2012
|
|
|
Посвячую людині, що привідкрила мені двері у світ поезії. Саме завдяки їй я дуже багато зрозумів і навчився. Спасибі вам за допомогу, за розуміння і підтримку, як у поезії так і у житті.
Низький Вам уклін Роксолано Вірлан...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
укран
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
укран
|
Дата: 27.05.2012
|
|
|
чи ми історію забули ?
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 26.05.2012
|
|
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Іван РЕДЧИЦЬ
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Beatus
|
Дата: 26.05.2012
|
|
|
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
укран
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
укран
|
Дата: 26.05.2012
|
|
|
гріх, розплата
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Олесь Розхристана Душа
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
oles
|
Дата: 25.05.2012
|
|
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Василь Світлий
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
metman17L
|
Дата: 24.05.2012
|
|
|
Згадка про край дитинства
|
|
Не я один дивлюсь на небо,
радію сонцю як дитя.
Не я один рішав дилему,
що таке дійсність й небуття.
І як я часом хочу жити,
коли навколо мир і лад,
красу весни не повторити,
бо це і є земний наш клад.
Коли ти поряд-я радію,
коли далеко-я в журбі.
І всякий раз я молодію,
спинивши погляд на тобі.
Весна-це рай, це час сполуки,
це стан душі у віршаря.
І саме ці душевні муки,
ведуть мене по сіду кобзаря.
Весна й кохання-то стихія
то сила щастя і добра,
лама рутину і дає надію,
на твою вірність і пера.
А муза-це річ вередлива,
вона приходить, як завжди,
коли в душі відl щастя злива,
Або щось втратив назавжди.
Проблема людського єднання,
на серці знов вогонь горить.
Як досягти вершин кохання?
І жить з тобою і твориь.
|
|
Травневий ранок завмирав...
У нетрях серця. Мов зомлілий...
Душа рвалась щосили з тіла...
До тебе. І, немов пара,
з води, скіпілої від болю,
злітали почуття на волю...
Свою. Інакшу не хотіли. ...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 24.05.2012
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
