|
|
|
Пройшли рока, не забуває,
Кого вина? Лише його,
Але ж і досі він бажає,
Вона ж не хоче вже його,
Помилки важко виправляти,
Їх треба згодом пережить,
Мабуть не буду я кохати,
Адже любов одна в житті.
|
Ледь розгорнулось язичками листя
і вже зелені плітки розвело ...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Роксолана Вірлан
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Roksa
|
Дата: 03.03.2012
|
|
|
час,людина,вічність.
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Олесь Розхристана Душа
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
oles
|
Дата: 03.03.2012
|
|
Здіймаюся над світом й не боюсь,
Що сил мені не вистачить для лету,
Що світ мене не визнає поетом,
Що, впавши вниз, колись я розіб'юсь!
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Крісман Наталія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Валькірія
|
Дата: 02.03.2012
|
|
Душа — то дань спадковічна промениста –
то Господа святе намисто
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Селена
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Selena
|
Дата: 02.03.2012
|
|
|
Нас називають зматеріалізованим, апатичним явищем XXI сторіччя. Та хто візьме гідність назвати, що пульсує в наших жилах?
Заручники техногенних благ, недоглянуті діти сонної нації -
називайте нас як вам заманеться, але чи осмілитесь ви припустити на
якому поверсі наше небо?
|
"Край білого собору залізна огорожа,
А там жебрак старенький стоїть і в дощ, і в сніг.
Він каже перехожим: "Допоможіть вам, Боже,
Подайте люди добрі копієчку на хліб...".
/Із пісні Іво Бобула "Все золото світу"/
|
|
«Земля віддасть своїх…»
але ЯК саме?..
|
У лісі, в смараґдовім оксамиті,
у прихистку від буднів і суєт,
З хитання сосен і з гойдання віття,
здобуде вітер диво-менует.
|
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марта Шуст
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
marta
|
Дата: 02.03.2012
|
|
|
Дивуюсь, яке ж ти високе...
Воліло б рости вище й вище.
Життів огортаєш потоки.
І ніч, як ніщо, тобі личить.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
|
Дата: 02.03.2012
|
|
немає крил все ж так літати хоче
немає сили а праця всюди жде
а день спішить бо ждуть забуті ночі
тому то в нас весь час так є як є
|
|
Як підібрати такі слова,
Щоб жар кохання передати
|
|
доторкнувшись
спИною
до «нема…»
всеіснуюче «…є» --
вмить кудись
без сліду
зникає!
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
