Квітка шипшини в автобус зайшла,
квітка шипшини ще не поспіша,
стигне, ще сходить з губ пурпур, іще
чує плече зустріч з його плечем.
Ліній кросворди і гамірність пар
здійснюють перше затягнуте па.
Квітці шипшини в далеке вино
втрапило сонце. Розкрито вікно.
А їй не треба діставати
той милий образ винуватий.
А їй не личило б пускати
у лунку Місяця сльозу.
Навіщо треба при сторонніх
вдивлятись в зміни на долоні?
А їй не треба зараз змін.
Її чекатиме лиш він.
Їй не потрібно ще і ще
колекціонувати не.
Автобус рушив, щоби знову
долати відстанню умови.
Нізвідки рушив і внікуди.
Дорога нетривкою буде,
летітимуть розкрито вікна,
а в них вдивлятиметься квітка
так пильно, як раніш ніколи.

Спішить хмара  гнана вітром

З мішком повнесеньким  води

По карпатських верхах ходить

Осені вдягнувши митру

Не хочу когось образити цим віршом. Довго думав чи його взагалі друкувати. Дуже багато людей щиро вірили у зміни. Розчарування їх просто неможливо описати. А тут ще я з таким ...........

Читаю біль з твоїх очей

Його словами не є сльози