Наближається час розставання, По щоці покотилась сльоза. До побачення, мила, кохана, Вдалині вже відчутна гроза. Я не стану ховатись за спини, Моє місце між славних братів. Нас на подвиги зве Україна, Слава зве бойових куренів...
У мене є улюблене дерево – дуб. А знаєш чим воно для мене таке цінне? Воно сильне! Але ти не думай що дуб таким народжується, ні. Бачив жолудя? Так ось, коли він потрапляє у землю то весною на поверхню пробивається тоненьке стебельце...
сторінка: Вірш-казка
| АВТОР ТВОРУ:
Наталія Гуркіна