|
|
Проходять сірі будні-близнюки,
Один від одного не кращі і не гірші
Мовчать слова, таять в собі думки,
Але хоч плач, не просяться у вірші.
Зітре душа з чола гарячий піт.
Хто каже, що так просто римувати?
Буденна проза – це як чорний хліб.
Поезія - чомусь завжди, як свято.
Не відніми, мій Боже, талану -
Зализувать чужі душевні рани.
Без нього я, як чорна ніч мину,
І по мені світанок не настане.
|
|
Якби ти знав, яке велике щастя
з тобою жити на одній землі.
|
|
Ми земні, бо безнадійно любимо,
Безнадійно люблять тут і нас.
Д. Кремінь
|
|
Ти слухав моє серце.
Я – твоє...
|
|
На тебе зиркатиму
понад кухлик з кавою,
Тобі здаватимусь
обманною, лукавою
|
Вишита сорочка
Вишитий рушник
Вишита надія
|
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Кучерук Віктор
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Did
|
Дата: 03.06.2009
|
|
|
Мініатюрна проза
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Андрій
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Langren
|
Дата: 02.06.2009
|
|
У кожного із нас бувають такі думки. Чому ця категорія? просто я подумав: напиши, забудь, посміхнись....
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
