Того Різдвяного вечора дівчата кидали чобітки біля колгоспної комори: у який бік покаже носочок чобітка, із того краю суджений буде.
сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Шевченко Тамара
ОПУБЛІКУВАВ:
shetamara
Дата: 27.08.2008
Піт і сльоза Піт і сльоза – краплини життя, по щоках і чолу тихо стікають, падають долу, десь в небуття, добре і зле вони все пам’ятають.
Піт і сльоза – це долі ріка, два солоні бурхливі потоки, ще з дитинства течуть у віка, змивають собою пройдені роки.
Змивають, минуле ховають, сучасне і майбутнє далі несуть. Дивно, роки все про нас знають і просять любові пізнати в чім суть.
Піт, сльоза – очищення в дусі. Сіль, сіль роз’їдає вчинки ганебні, в Бога просять долю матусі, за дітей в храмі співають молебні.
Піт і сльоза –Богом нам дані, бо ще велика потреба існує, поки сльози йдуть покаянні, в серці добро благодатне панує.
Піт, сльоза – Богом дана роса, зовні тече, а нутро відмиває. Піт і сльоза – дивна краса, щасливий кожен, хто суть їх пізнає.
03.07.2008р.
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Поліщук Анатолій Іванович
ОПУБЛІКУВАВ:
anatolipolis
Дата: 27.08.2008
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Винович Надія Василівна
ОПУБЛІКУВАВ:
Вовчиця
Дата: 27.08.2008
сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Іванна
ОПУБЛІКУВАВ:
Joey
Дата: 27.08.2008
Коли ми сядемо разом
За правди нашої столом,
...
Мова слабких Мат перемат – мова слабких, Надуманих з себе крутих, Мова лінивих до праці людей, Мова ревуча, як скрипи дверей.
Чую мову – серце болить, Не можуть без мата прожить, Батьки, матері, дорослі й діти. Не бачу причин, що би радіти.
Мат перемат – мова чужа, Від бісів бездушних вона. З стаканом вина - «сильніша» дія, Мова гидкого, вбивчого змія.
Забуваємо рідні слова, Що мила матуся плела. Де звучання співучої мови? Лиш чути лепет звуків полови.
Цей сморід диму їдкого, З язика від немочі злого, Вїдаєьться у наші клітини, Роз’їдає любов у родині.
Мат – поразка для королів, Відречімось брудних тих слів, Інші слова візьмімо в основу. Плекаймо чисту батьківську мову!
02.04.2008р.
Троянди червоні Троянди червоні дарунок тобі, Подяка, що поряд ти є у житті. Конвалії білі – весни першоцвіт, Це вдячність, що разом ми стільки вже літ.
Підсніжники ніжні – за серце твоє За те, що розпалює битись моє. А сині волошки – за колір очей, За радість проведених разом ночей.
Рясно вкрашає цей букет холодок, За помисли світлі і плани думок. Прийми ти від мене і в серце вложи, Як ліки цілющі, за те, що є ти .
Із мальв, із прекрасних віночок сплету, Одіну на ясну голівку твою, З пелюсток тюльпанів встелю я стежину, Обніму, поцілую тебе я єдину.
Прийми цей дарунок моїх почуттів, Помовчи, не кажи, не треба тут слів. У твоє пишне вплету я волося Від Бога пшеничне, хлібне колосся.
Як символ багатства днів пережитих, Долі дарунок, в переді, ще не житих. З букетом цих квітів дарую надію, Знай, ти єдина, про тебе лиш мрію.
Мої вірші не є дуже пафосні чи дуже глибокообразні, бо я пишу їх для себе. Хочу знати вашу думку. Читайте!
сторінка: Громадянину
| АВТОР ТВОРУ:
Іванна
ОПУБЛІКУВАВ:
Joey
Дата: 26.08.2008
Уривки з книги запорізького журналіста Пилипа
Юрика "Тільки Сталін на стіні! Фольклор епохи соціалізму та будівництва
комунізму", виданої в друкарні Запорізького об'єднання "Просвіта" в 2003 році. Важно
відносити цю народну творчість до розділу "Кумедії" з огляду на її
сумне підгрунтя. Гумор та дотепність завжди були притаманними нашому
народові й допомагали в скрутні часи.
Щезла зірка а двоголовий орел
Дітей наших глянь величчю коле...
Ні, ми не єдине ціле. І ніколи не будемо доповнбвати один одного - Ми занадто різні. Занадто різні, щоб бути чужими. Тому ти поряд. хоча й не завжди. Тому я близько, й ніби не з тобою. Ми різні, але разом. Ти інший, але ніхто не розуміє мене краще за тебе...
Чому так тяжко поєднатись
Так тяжко під одним хрестом
Одні молитви Богу слати
Щоб Він нас всіх дарив добром
"ТОП++ "
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...