Вже Карпати

Лягли спати

Під сніжну перину

Яка вкрила

Своїм тілом

Нашу Лемківщину

Дрізд на дереві гніздечко звив,
Зніс яєчка, пташенят привів,
А лисиця лиш дізналася про те,
Вже й прибігла, та хвостом мете:
 
-Гей-но, дрозде, в тебе новий дім?
Рознесу його, й дітей твоїх поїм!
 
Дрізд злякався, й став лису прохать,
Щоб не сміла діточок займать.
-  Лисонько, любесенька, не треба!
Хочеш, нагодую тебе пирогами з медом?
-  Якщо нагодуєш пирогами,
То живіть вже, добре, грець із вами!
....

На лісовій галявинці,
В теплесенькій хатинці,
Жили собі три братики -
Щирі українці.
Їх було звати:
Мишок Волохатий,
Крилатий Горобець,
Та Масляний Млинець.
Жили вони, поживали,
Пісеньки разом співали,
Роботу кожен свою мав,
Та й іншому допомагав.
.....

Батьки правду залишили

Про радість і біль співали

І хоч шкіл не покінчили

Мудрість життя дарували

Даруймо людям любов і ласку,
Із серцем щирим до них ідім,
Для них творімо цей день, мов казку,
Із добротою входімо в дім.

Даруймо слово миле, вкраїнське,
Пісню даруймо, що з серця йде,
Кажімо строфи з такого ірша,
Що нас єднає вперед веде.

......